НАВДИВОВИЖУ — СЛОВОВЖИВАННЯ
у диковину
Правильніше:
навдивовижу; удивовижу
Мова – не калька: словник української мови
надзвичайно
Правильніше:
напрочуд, навдивовижу; неповторно; дивовижно
Мова – не калька: словник української мови
дивно; чудно
Правильніше:
навдивовижу; на диво
Мова – не калька: словник української мови
разюче, винятково 1, напрочуд, навдивовижу, вражаючий
Читаю в газетній статті: «Українству був притаманний вражаюче високий рівень народної культури». Чи доречна тут лексема вражаюче?
Наша мова знає слово разючий, поширене в літературі та в живому спілкування. То яка була потреба надавати перевагу кальці вражаючий, та ще й у формі прислівника вражаюче? Його міг би замінити котрийсь із синонімів: разюче, винятково, напрочуд або навдивовижу. Звучало б значно краще: «Українству був притаманний винятково високий рівень народної культури».
Наша мова знає слово разючий, поширене в літературі та в живому спілкування. То яка була потреба надавати перевагу кальці вражаючий, та ще й у формі прислівника вражаюче? Його міг би замінити котрийсь із синонімів: разюче, винятково, напрочуд або навдивовижу. Звучало б значно краще: «Українству був притаманний винятково високий рівень народної культури».
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)