МІШАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Заважати, перешкоджати і мішати
Замініть дієслово мішати, якщо мовиться про перешкоджання, на: заважати, перешкоджати.
НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
---|---|
Не мішайте мені вести заняття. | Не заважайте мені вести заняття. |
Інвестиціям мішає недосконале законодавство. | Інвестиціям перешкоджає недосконале законодавство. |
АЛЕ:
Мішати — за допомогою мішалки, ложки і т. ін. перегортати, збовтувати, перемішувати що-небудь; сполучати що-небудь різнорідне.
Всипала я кукурудзяне борошно в окріп, мішаю ложкою мамалигу (Нечуй-Левицький).
мішати в роботі
Правильніше:
заважати працювати; перешкоджати в роботі
Мова – не калька: словник української мови
мішати
Правильніше:
заважати; перешкоджати
Мова – не калька: словник української мови
мішати працювати
Правильніше:
заважати працювати
Мова – не калька: словник української мови
змішувати божий дар з яєчнею
Правильніше:
мішати грішне з праведним; тулити горбатого до стінки
Мова – не калька: словник української мови
Міша́ти
Дієслово, яке вживають у кількох значеннях: 1) повертати круговим рухом якусь рідину чи масу за допомогою чогось («мішати ложкою манну кашу»); 2) з'єднувати щось в одну масу чи рідину («мішати молоко з водою»).
У розмовному стилі мовлення інколи вживають це дієслово ще в двох значеннях: 1) створювати перешкоду в чомусь, ставати на заваді («Захоплення спортом навчанню в школі не мішає». (Із розмови.); 2) плутати, вважаючи щось за інше («Той, хто так гадає, мішає два поняття»).
Мабуть, в останніх двох значеннях вживання дієслова мішати в українській літературній мові не виправдане. У першому з них замість мішати краще сказати заважати, перешкоджати, в другому — плутати, змішувати (хоча майже всі сучасні словники вживання мішати в цих значеннях вважають правомірним для усного мовлення).
У розмовному стилі мовлення інколи вживають це дієслово ще в двох значеннях: 1) створювати перешкоду в чомусь, ставати на заваді («Захоплення спортом навчанню в школі не мішає». (Із розмови.); 2) плутати, вважаючи щось за інше («Той, хто так гадає, мішає два поняття»).
Мабуть, в останніх двох значеннях вживання дієслова мішати в українській літературній мові не виправдане. У першому з них замість мішати краще сказати заважати, перешкоджати, в другому — плутати, змішувати (хоча майже всі сучасні словники вживання мішати в цих значеннях вважають правомірним для усного мовлення).
перешкоджати, місити, заважати, мішати
1. Чи можна вживати як синоніми дієслова заважати й мішати?
Заважати (недоконаний вид), завадити (доконаний) мають значення «створювати перешкоди в чомусь». Наприклад: «Велика батьківська шапка насунулась йому аж на ніс і заважала бачити» (Олександр Довженко), «Сказав би я правду, та що з неї буде? Самому завадить» (Тарас Шевченко).
У розмовному стилі іноді замість заважати використовують мішати. Але така заміна з погляду літературної норми не виправдана, бо це дієслово означає «плутати, змішувати щось із чимось»: « – Не так-бо було... ви, отче Єремію, мішаєте одне з другим» (Іван Нечуй-Левицький), «Лікарка мішає карти, як шулер перед гарячою грою» (Іван Ле). А також воно передає зміст «повертати круговим рухом рідину чи масу за допомогою чогось»: «Мішати ложкою кашу».
2. Заважати – перешкоджати
Дієслова недоконаного виду. Виступають у значенні «бути на перешкоді комусь, чомусь, ставати на заваді в чомусь». Уживаються паралельно. Але дієсловом доконаного виду перешкодити в цьому значенні користуються частіше, ніж завадити. «Сьогодні, коли ніщо не перешкодить, почну писати» (Михайло Коцюбинський), «Данило поспішав, бо могла вдарити відлига і перешкодити походові» (Антон Хижняк).
3. Місити – мішати
Місити – розминати якусь густу в'язку масу, змішуючи її. Місити діжу, місити тісто, місити глину. Від цього дієслова походить іменник місилка, який позначає знаряддя для місіння чогось. Місилка тіста. Переносно: завдавати ударів, бити. «А дрібнота Уже за порогом як кинеться, по улицях, Та й давай місити Недобитків православних, А ті голосити» (Тарас Шевченко), «Ніколи б не повірив, що він за в'язку сушняку може... катувати людей важкими носаками, місити чобітьми» (Михайло Стельмах).
Мішати виступає в кількох значеннях: 1. повертати круговим рухом якусь рідину чи масу за допомогою чогось («мішати ложкою манну кашу»); 2. з'єднувати щось в одну масу чи рідину («мішати масло з сиром»). Має похідне мішалка – пристрій для розмішування чогось. Лабораторна мішалка, механічна мішалка.
В усному мовленні це дієслово іноді використовують ще у двох значеннях: 1. створювати перешкоду в чомусь, ставати на заваді («не мішай готувати уроки»); 2. плутати, вважаючи щось за інше («він мішає сон з дійсністю»). Однак таке вживання лексеми мішати в українській літературній мові не виправдане.
Заважати (недоконаний вид), завадити (доконаний) мають значення «створювати перешкоди в чомусь». Наприклад: «Велика батьківська шапка насунулась йому аж на ніс і заважала бачити» (Олександр Довженко), «Сказав би я правду, та що з неї буде? Самому завадить» (Тарас Шевченко).
У розмовному стилі іноді замість заважати використовують мішати. Але така заміна з погляду літературної норми не виправдана, бо це дієслово означає «плутати, змішувати щось із чимось»: « – Не так-бо було... ви, отче Єремію, мішаєте одне з другим» (Іван Нечуй-Левицький), «Лікарка мішає карти, як шулер перед гарячою грою» (Іван Ле). А також воно передає зміст «повертати круговим рухом рідину чи масу за допомогою чогось»: «Мішати ложкою кашу».
2. Заважати – перешкоджати
Дієслова недоконаного виду. Виступають у значенні «бути на перешкоді комусь, чомусь, ставати на заваді в чомусь». Уживаються паралельно. Але дієсловом доконаного виду перешкодити в цьому значенні користуються частіше, ніж завадити. «Сьогодні, коли ніщо не перешкодить, почну писати» (Михайло Коцюбинський), «Данило поспішав, бо могла вдарити відлига і перешкодити походові» (Антон Хижняк).
3. Місити – мішати
Місити – розминати якусь густу в'язку масу, змішуючи її. Місити діжу, місити тісто, місити глину. Від цього дієслова походить іменник місилка, який позначає знаряддя для місіння чогось. Місилка тіста. Переносно: завдавати ударів, бити. «А дрібнота Уже за порогом як кинеться, по улицях, Та й давай місити Недобитків православних, А ті голосити» (Тарас Шевченко), «Ніколи б не повірив, що він за в'язку сушняку може... катувати людей важкими носаками, місити чобітьми» (Михайло Стельмах).
Мішати виступає в кількох значеннях: 1. повертати круговим рухом якусь рідину чи масу за допомогою чогось («мішати ложкою манну кашу»); 2. з'єднувати щось в одну масу чи рідину («мішати масло з сиром»). Має похідне мішалка – пристрій для розмішування чогось. Лабораторна мішалка, механічна мішалка.
В усному мовленні це дієслово іноді використовують ще у двох значеннях: 1. створювати перешкоду в чомусь, ставати на заваді («не мішай готувати уроки»); 2. плутати, вважаючи щось за інше («він мішає сон з дійсністю»). Однак таке вживання лексеми мішати в українській літературній мові не виправдане.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
мішати
Правильніше:
(працювати)
заважати
Не заважайте, будь ласка.
Що заважає Вам нормально працювати?
заважати
Не заважайте, будь ласка.
Що заважає Вам нормально працювати?
Словник-антисуржик.
не мішало (помішало) б з'ясувати
Правильніше:
не вадило б (не завадило б, не шкодило б, не пошкодило б, не зайвим було б) з'ясувати
Мова – не калька: словник української мови
не мішай
Правильніше:
не заважай
Мова – не калька: словник української мови
мішає працювати
Правильніше:
заважає працювати
Мова – не калька: словник української мови
йому все мішає
Правильніше:
йому все заважає (перешкоджає); йому все на заваді (на перепоні, не перешкоді); йому й муха на заваді
Мова – не калька: словник української мови
він мені мішає
Правильніше:
він мені перешкоджає (заважає)
Мова – не калька: словник української мови
Не мішало б виступити і на зборах
Правильніше:
Не завадило б виступити й на зборах
Не мішай мені
Правильніше:
Не заважай мені