МІСЦЕВІ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: місцевий голова

Правильніше: місцевий; тутешній

Правильніше: корінний житель; тубілець; туземець; місцевий; тутешній

Перевірте, чи немає помилки у закінченнях слів після прийменника на, які мають стояти у формі місцевого відмінка, якщо вся конструкція відповідає на питання де?.

Перевірте закінчення місцевого відмінка іменника або прикметника після прийменника по: має бути місцевий, а не давальний відмінок.

Перевірте відмінок слова, залежного від дієслова потребувати, яке керує іменником у родовому (кого, чого), а не місцевому (в комусь, в чомусь) відмінку.

Під впливом російської мови в місцевому відмінку множини українських іменників часом ставлять закінчення -ам, -ям замість -ах, -ях: рахує по пальцям, читає по складам, ходить по кімнатам, по нашим підрахункам. Такі вислови помилкові. Закінчення -ам буває тільки в давальному відмінку множини: «Дам лиха закаблукам...» (народна пісня). Потрібно зважати ще й на закони словотворення. Якщо конструкції «читати по складах», «їздити по селах», «мандрувати по горах і долинах» побудовані відповідно до норм української граматики (прийменник по виражає просторові відношення), то в інших випадках слід шукати варіанти: «рахувати на пальцях» («рахувати по пальцях» має інший семантичний відтінок), «за нашими підрахунками» тощо.

Підо впливом російської мови помилково ставлять у місцевому відмінку множини іменників закінчення -ам, -ям, а не -ах, -ях; «рахує по пальцям», «читає по складам», «мандрує по горам і долинам». Українська граматика вимагає в цих і аналогічних випадках ставити закінчення -ах, -ях: по пальцях, по складах, по горах і долинах.
Закінчення -ам буває тільки в давальному відмінку множини: «Дам лиха закаблукам, дам лиха й передам» (народна пісня).