МУЛЯЄ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: робиться прикро (мулько) на душі; неспокій і сум бере (обіймає); неспокій заповзає в душу; ніби щось муляє на душі; щось ніби лягло на душу

Правильніше: думка (гадка) не дає мені спокою (муляє мені, долягає мені)

Правильніше: взуття (одяг) мулить (муляє)

Правильніше: Взуття муляє

Правильніше: муляти серце

Правильніше: муляти очі

Правильніше: муляти (мозолити) очі

«Тиснуть гостроносі чоботи останньої моди», — читаємо в одному сучасному художньому творі. Але українська класика й народне мовлення засвідчують у дієслові тиснути інше значення: «А сам же тисну ніж у жмені, — аж пальці заклякли» (М. Коцюбинський); «Троянці сильно наступали і тиснули своїх врагів» (і. Котляревський); «Свій своєму лиха не мислить: як побачить на сухому, то в болото тисне» (М. Номис). Коли дошкуляє взуття, одяг тощо, тоді наша класика й народне мовлення вживають дієслова мулити (іноді муляти), трудити, душити, давити: «І червоні чоботи мулять» (М. Номис); «Щось муляє під коліном» (Ганна Барвінок); «Старий дедалі все старів, горбатів; частіше жалівся: то те болить, то те трудить» (Панас Мирний); «Комір душить (давить)) шию» (Словник за редакцією А. Кримського). Отож, у фразі з сучасного художнього твору треба було написати: «Мулять (муляють) гостроносі чоботи…»