МИНЕМО — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: що статися має, то станеться; суджено, то не розгуджено; що написано на роду, того не об'їдеш і на льоду; що кому написано на роду, то й конем не об'їдеш; чи співатиме півень, чи ні, а день буде; що має утонути, то не увисне; що має висіти, то не утоне; неволі й конем не об'їдеш

Правильніше: час минув непомітно; час і не змигнувся

Правильніше: минає все, мине й це

Правильніше: усі люди вмирущі; смерті не минути (не відперти); усім там бути; усі ми там будемо

Правильніше: скільки злодій не краде, все одно тюрми не мине

Правильніше: мине якийсь час

Правильніше: кістки травою поростуть

Правильніше: і на пса прийде зима; до часу дзбанок воду носить; минули роки, що розпирали боки

Правильніше: ганятися за вчорашнім днем

Правильніше: минуло тижня

Правильніше: було-було й за водою пішло

Правильніше: йому за п'ятдесят перейшло (переступило); йому минуло п'ятдесят

Правильніше: йому вийшло (минуло) вісімнадцять років (літ)

Правильніше: серце відійшло; зло минуло

Правильніше: минуло безкарно

Правильніше: зима минула (перейшла, перезимувалася)

Правильніше: чи пан, чи пропав – двічі не вмирати

Правильніше: долі не минути; своєї недолі й конем не об'їдеш; лихої долі й конем не об'їдеш; від лихої долі не сховаєшся; лиха доля й під землею надибає; ніхто не знає, де кого доля чекає

Правильніше: було, та загуло; було, та за водою (за вітром) пішло; було колись – минулося; що було, те минуло; один був, та й той загув; як у воду впало; як мітлою зметено; димом догори пішло; пропало, як з воза впало

Правильніше: минув термін давності

Правильніше: Минуло відтоді, як

Правильніше: Мине якийсь час