МЕШКАНЕЦЬ — СЛОВОВЖИВАННЯ

квартирант

Правильніше: мешканець; пожилець
Мова – не калька: словник української мови

Коли ставити слово житель, а коли – мешканець?

Іменник житель означає «той, хто взагалі десь живе». Наприклад: «На березі бухти товпилися жителі Севастополя» (Василь Кучер), «Килигея вже ждали кілька місцевих жителів» (Олесь Гончар). Поряд з цим у теперішній мовній практиці широко послуговуються синонімом мешканець, що запозичений із польської мови. Усталився він передусім як наймення особи, котра займає якесь приміщення: мешканці гуртожитку, мешканці квартири, мешканці поверху. Однак останнім часом таким словом називають і людину, яка живе в певному місці: мешканець столиці, мешканець Кагарлицького району.
Так можна сказати і про тварин, що населяють ту чи ту місцевість: мешканці лісу, мешканці морів (степів), мешканці пустелі. У цих значеннях у сучасній літературній мові слово мешканець майже витиснуло лексему житель.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

жильці

Правильніше: мешканці
Мова – не калька: словник української мови

Надають допомогу і мешканці

Правильніше: Допомагають і мешканці

Мешканці Хмельницька

Правильніше: Мешканці Хмельницького

Мешканці Кам'янець-Подільського

Правильніше: Мешканці Кам'янця-Подільського

Жильці будинку

Правильніше: Мешканці будинку