МЕТ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Від вислову з метою рябіють сторінки газетних інформацій, статей і фейлетонів. Ось кілька зразків із того потоку, який ми спостерігаємо щодня в друку й чуємо з уст: «З метою біологічної ізоляції, щоб уникнути можливого поширення місячних мікроорганізмів, космонавтів помістили в спеціальний «фургон», де вони пройдуть тривалий карантин»; «З метою виявлення жанрових особливостей цього твору надіслали його на кваліфіковану експертизу».
Словом мета послугувалась і послугується наша література, щоб передати важливе життєве завдання або ідейне спрямування людини: «Очевидячки, досягла до своєї мети» (І. Нечуй-Левицький); «О, бідний той, хто крізь завої сині іде самотньо, мовчки, без мети» (М. Рильський). У народній мові це слово трапляється далеко рідше, наприклад, у вислові «на близьку мету», що означає — на близьку віддаль.
А яку мету, цебто важливе життєве завдання або ідейне спрямування, вбачали автори наведених на початку газетних фраз? Тут, як і в багатьох інших подібних випадках, нема ніякої мети, а тому й треба було написати: «Для біологічної ізоляції, щоб уникнути...», «Щоб виявити жанрові особливості цього твору...».
З цього, звісно, не слід думати, що слово мета треба обминати, приміром, у таких висловах, як поставити собі за мету, мати на меті тощо. Ідеться лише про те, щоб не обертати вислів з метою в той прикрий канцеляризм, який не допомагає зрозуміти написане, а тільки паразитує в тексті, профануючи гарне слово мета.

Правильніше: ставити на меті (за мету); мати на меті

1. У газетах можна прочитати, а в радіо- і телепередачах почути: задаватися метою, переслідувати мету, знищувати на корені. Чи правильно це?
Жодного стосунку до української фразеології такі синтаксичні побудови не мають, оскільки в нашій мові їм відповідають ставити собі за мету (мати перед собою мету, мати на меті), знищувати на пні.
2. Мета – ціль
Багатьох цікавить, чи має множину іменник мета.
У всіх стилях літературної мови, крім художнього, він виступає тільки в однині. У поезії ж трапляється й множинна форма: «У золотому сяйві мет ми йдем напружено вперед» (Володимир Сосюра).
Якщо треба передати поняття множинності, користуються синонімом слова мета – ціль, що може виступати в множині і з конкретним значенням («Гармати стріляли по ворожих цілях»), і з абстрактним («Єдність цілей і прагнень»).

Правильніше: мати на меті; ставити собі за мету

Правильніше: мати на меті (за мету)

Правильніше: поставити (покласти) собі [за] мету; завзятися (заповзятися) метою; узяти (забрати) собі в голову що

Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм переслідувати мету на стилістично кращий варіант: мати на меті, мати мету.

«Усе своє свідоме життя, в усій своїй діяльності він переслідував раз поставлену собі мету — служити народові», — читаємо в одному біографічному нарисі й дивуємось: навіщо переслідувати таку високу мету, як служіння народові? Адже дієслово переслідувати означає «гнатися, прогонити, відганяти», «висліджувати», «супроводити невідступно», «пригноблювати», «напосідатись», наприклад: «Ірод переслідував дуже християн» (Словник Б. Грінченка); «Я ж переслідував тебе завзято» (П. Куліш); <«Повітовий староста... переслідував... раду громадську» (Л. Мартович); «...я збагнув стан дичини, яку переслідує мисливець...» (Ю. Яновський). Отже, в наведеному на початку реченні треба було написати: «він мав перед собою раз поставлену мету»> ¹.
¹ Текст доповнено, бо в рукописі не виявлено його продовження. — Ред.

Правильніше: мети досягнуто

Правильніше: мета виправдовує (освячує) засоби

Правильніше: натискати кнопку (всі кнопки)

Правильніше: продажна шкура

Правильніше: ставити собі за мету

Правильніше: ставити собі за мету

Правильніше: можливість; мета

Правильніше: підводне каміння; завада, перепона; камінь спотикання; підводний камінь

Правильніше: нова щіточка на кілочку

Правильніше: за що й про що?

Правильніше: без керма і без вітрил

Правильніше: уперто йти (простувати, прямувати) до своєї мети

Правильніше: визначати наміри (мету)

Правильніше: на довшу мету

Правильніше: я зробив це, щоб…

Правильніше: для того, щоб…

Правильніше: для підписання; щоб підписати

Правильніше: щоб мати зиск

Правильніше: аби нагріти руки

Правильніше: щоб зміцнити

Правильніше: остання карта

Правильніше: доп'ястися (доскочити) свого

Правильніше: ламати мур

Правильніше: іти до мети

Правильніше: точити кров

Правильніше: бреше, [а за ним] аж куриться (аж курява встає)

Правильніше: без мети

Правильніше: без керма й вітрил

Замініть книжну конструкцію з метою, якщо не мовиться про важливе життєве завдання або ідейне спрямування, на стилістично кращий варіант: (для того,) щоб; для.

У всіх стилях літературної мови, крім художнього, слово мета вживається тільки в однині.

Не кидай власної мети,
Щоб за чужою десь іти,
А власну ясно ціль пізнай,
До неї просто поспішай.
(І. Франко.)

У поезії допускається і множинна форма. Порівн.:

У золотому сяйві мет
ми йдем напружено вперед. (В. Сосюра.)

Коли треба передати значення множинності, вживають синонім слова мета — ціль, який може виступати в множині і з конкретним значенням (наприклад: «З примруженими загостреними очима, з запеченими губами стояли бійці на своїх місцях, ведучи методичний вогонь лише по живих цілях». (О. Гончар.); і з абстрактним («Єдність цілей, прагнень». «Позиція різних класів у національно-визвольному русі визначається цілями цього руху». (З газети.)
Слово ціль у значенні «мета» у формі множини виступає і в поезії, наприклад, у П. Тичини: «В нас у всіх ті ж самі цілі…»
Слово мета часто вживають в орудному відмінку з прийменником з, коли треба визначити цілі здійснення якоїсь дії. Наприклад: «Село Шпитьки притулилося під горою; ми, значить, під'їжджаємо на німецькій штабній машині, зупиняємось із метою розвідати». (Ю. Яновський.)
Проте надмірно часте й контекстуально близьке вживання словосполучення з метою спричиняється до утворення словесного штампу (прикрість посилюється тим, що часто перед цим словосполученням виступає віддієслівний іменник, наявність якого зумовлює одноманітне накопичення додатків і означень у родовому відмінку), наприклад: «З метою вивчення стану виховної роботи серед дітей школи-інтернату була створена спеціальна комісія». Цього сполучення слів можна уникнути, замінивши його прийменником для: «Для вивчення стану виховної роботи серед дітей школи-інтернату була створена спеціальна комісія»; або, перебудувавши речення, замінити просте речення складнопідрядним з підрядним мети, до складу якого входить сполучне слово щоб: «Щоб вивчити стан виховної роботи в школі-інтернаті, була створена спеціальна комісія». Оскільки в цьому разі замість віддієслівного іменника виступає інфінітив, зникає керування з накопиченням додатків в одному відмінку. Все це сприяє стилістичному поліпшенню тексту.

Правильніше: досягти мети

Правильніше: для того, щоб щось зробити, щоб щось зробити

Правильніше: Щоб позбутися

Правильніше: Ставить собі за мету

Правильніше: Мати перед собою мету

Правильніше: Досягти мети

Правильніше: Метою політики

Правильніше: Щоб довести

Правильніше: Для виявлення жанрових особливостей

Правильніше: Брак мети