МЕЛИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Від вислову з метою рябіють сторінки газетних інформацій, статей і фейлетонів. Ось кілька зразків із того потоку, який ми спостерігаємо щодня в друку й чуємо з уст: «З метою біологічної ізоляції, щоб уникнути можливого поширення місячних мікроорганізмів, космонавтів помістили в спеціальний «фургон», де вони пройдуть тривалий карантин»; «З метою виявлення жанрових особливостей цього твору надіслали його на кваліфіковану експертизу».
Словом мета послугувалась і послугується наша література, щоб передати важливе життєве завдання або ідейне спрямування людини: «Очевидячки, досягла до своєї мети» (І. Нечуй-Левицький); «О, бідний той, хто крізь завої сині іде самотньо, мовчки, без мети» (М. Рильський). У народній мові це слово трапляється далеко рідше, наприклад, у вислові «на близьку мету», що означає — на близьку віддаль.
А яку мету, цебто важливе життєве завдання або ідейне спрямування, вбачали автори наведених на початку газетних фраз? Тут, як і в багатьох інших подібних випадках, нема ніякої мети, а тому й треба було написати: «Для біологічної ізоляції, щоб уникнути...», «Щоб виявити жанрові особливості цього твору...».
З цього, звісно, не слід думати, що слово мета треба обминати, приміром, у таких висловах, як поставити собі за мету, мати на меті тощо. Ідеться лише про те, щоб не обертати вислів з метою в той прикрий канцеляризм, який не допомагає зрозуміти написане, а тільки паразитує в тексті, профануючи гарне слово мета.

Правильніше: язиком вихати – не ціпом махати; одне – творити язиком, а друге – перти плуга; найменше діло – балакати; хоч варила – не варила, аби добре говорила

Правильніше: клепати (плескати, молоти, ляпати, теліпати, ляскати) язиком; язиком горох товкти (піну збивати); теревені правити

Правильніше: мети досягнуто

Правильніше: натискати кнопку (всі кнопки)

Правильніше: длятися (тягатися) з чим; тягти без краю в свою дудку; молоти щось одне

Правильніше: молоти (ляпати, плести, клепати) язиком; робити з губи (з писка) халяву; правити (точити) теревені

Правильніше: ставити собі за мету

Правильніше: ставити собі за мету

Правильніше: теревені городити (правити); молоти, як порожній млин; товкти воду в ступі

Правильніше: мати на меті; ставити собі за мету

Правильніше: мазати медом речі (слова); скакати на задніх лапах (лапках); мести дорогу хвостом

Правильніше: підводне каміння; завада, перепона; камінь спотикання; підводний камінь

Правильніше: мати на меті (за мету)

Правильніше: ані за холодну (і за холодну) воду не візьметься; ні кує ні меле; і пучкою (і пальцем) не кивне; і пальцем не поворухне

Правильніше: нова щіточка на кілочку

Правильніше: не кує й не меле

Правильніше: верзти (плести) нісенітниці; молоти (верзти) дурниці; химині кури правити (гонити); кулі лити; розказувати сон рябої кобили; тюльку гнати

Правильніше: як з гарячки меле

Правильніше: без керма і без вітрил

Правильніше: ні кує, ні меле

Правильніше: уперто йти (простувати, прямувати) до своєї мети

Правильніше: визначати наміри (мету)

Правильніше: на довшу мету

Правильніше: язик крутиться, мов млинок на вітрі

Правильніше: ні кує ні меле; йому й за вухом не свербить

Правильніше: поставити (покласти) собі [за] мету; завзятися (заповзятися) метою; узяти (забрати) собі в голову що

Правильніше: ставити на меті (за мету); мати на меті

Правильніше: остання карта

Правильніше: доп'ястися (доскочити) свого

Правильніше: ламати мур

Правильніше: іти до мети

Правильніше: як корова язиком меле

Правильніше: плести язиком, як сорока хвостом; лити воду; молоти язиком; баляси точити

Правильніше: бреше, [а за ним] аж куриться (аж курява встає)

Правильніше: теревенити; молоти (плести) язиком; ляси правити (точити); розказувати сон рябої кобили

Правильніше: без мети

Правильніше: без керма й вітрил

Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм переслідувати мету на стилістично кращий варіант: мати на меті, мати мету.

1. У газетах можна прочитати, а в радіо- і телепередачах почути: задаватися метою, переслідувати мету, знищувати на корені. Чи правильно це?
Жодного стосунку до української фразеології такі синтаксичні побудови не мають, оскільки в нашій мові їм відповідають ставити собі за мету (мати перед собою мету, мати на меті), знищувати на пні.
2. Мета – ціль
Багатьох цікавить, чи має множину іменник мета.
У всіх стилях літературної мови, крім художнього, він виступає тільки в однині. У поезії ж трапляється й множинна форма: «У золотому сяйві мет ми йдем напружено вперед» (Володимир Сосюра).
Якщо треба передати поняття множинності, користуються синонімом слова мета – ціль, що може виступати в множині і з конкретним значенням («Гармати стріляли по ворожих цілях»), і з абстрактним («Єдність цілей і прагнень»).

Правильніше: досягти мети

«Усе своє свідоме життя, в усій своїй діяльності він переслідував раз поставлену собі мету — служити народові», — читаємо в одному біографічному нарисі й дивуємось: навіщо переслідувати таку високу мету, як служіння народові? Адже дієслово переслідувати означає «гнатися, прогонити, відганяти», «висліджувати», «супроводити невідступно», «пригноблювати», «напосідатись», наприклад: «Ірод переслідував дуже християн» (Словник Б. Грінченка); «Я ж переслідував тебе завзято» (П. Куліш); <«Повітовий староста... переслідував... раду громадську» (Л. Мартович); «...я збагнув стан дичини, яку переслідує мисливець...» (Ю. Яновський). Отже, в наведеному на початку реченні треба було написати: «він мав перед собою раз поставлену мету»> ¹.
¹ Текст доповнено, бо в рукописі не виявлено його продовження. — Ред.

Правильніше: теревенити, молоти язиком, плести

Правильніше: Ставить собі за мету

Правильніше: Мати перед собою мету

Правильніше: Мелють зерно

Правильніше: Досягти мети

Правильніше: Теревенити, молоти язиком; плести язиком

Правильніше: Брак мети