ЛІЧІТЬ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: лічити

Правильніше: підбивати підсумки; підсумовувати; підводити риску; курчат лічити

Правильніше: лічити піщинки на долівці

Правильніше: ганяти (лякати) бліх (собак); лежати лоском; дурних у решето ловити; лігма (лежнем) лежати; лежати на печі (на перинах); ворон лічити; сім неділь на тиждень справляти; і голки в руки не взяти; вигріватися на печі; ганяти вітер по вулицях (по світу); сидіти склавши руки; ані за холодну воду не братися; тинятися без діла; сидні (лежні, посиденьки, походеньки) справляти; підпирати кутки; бити байдики

Правильніше: лікувати хворих

Правильніше: за гоню блоху б'є, а під носом ведмідь реве

Правильніше: лічити грудки на дорозі; рити очима землю

В українській літературній мові дієслова лікувати і лічити розрізняються значенням, здатністю вступати у зв'язки з іншими лексемами, а також мають свій ряд споріднених слів. То тільки суржик не бачить відмінностей між ними.
Лікувати – застосовувати ліки та інші засоби припинення болю, захворювання. Лікують різні органи – серце, печінку, зуби; лікують антибіотиками, пігулками, травами, ультразвуком, гіпнозом; лікують добре чи погано...
Спільнокореневими тут є слова лікар, ліки, лікувальний, лікування, лікуватися, лікарня.
Лічити – називати послідовно числа, вести підрахунки, рахувати. Згадаймо Шевченкове: «Лічу в неволі дні і ночі й лік забуваю». Лічимо гроші, присутніх, машини, вагони; лічимо до двох, до тисячі; лічимо на пальцях, на арифмометрі; лічимо поволі, швидко, уважно, без похибки. Вживаємо вислів лічити хвилини (години, дні), коли стежимо за часом, чекаючи кого-, чого-небудь. Кажуть: «ребра полічили», коли били (чи побили) когось. Лічити пов'язане зі словом лік, яке виступає у сполученні без ліку, а також у складі прислівника (безліч разів).
А чому плутаємо лікувати і лічити? Та тому, наголошує довідник «Антисуржик», що в російській мові є дієслово лечить у значенні «лікувати», яке близькозвучне з українським лічити. Але це слова двох різних мов! Принагідно зупинимося на похідних від лікувати – прикметниках лікарський, лікувальний, лікарняний. «Лікарська косметика під наглядом досвідчених фахівців» – бачимо табличку на дверях медичного закладу. «На околиці міста стояло кілька лікарських будинків» – пише газета.
В обох цих фразах названі прикметники пантеличать того, хто читає їх, а не пояснюють. Лікарський – який належить лікареві (лікарський халат) або такий, що стосується його діяльності (лікарський огляд). Лікувальний указує на оздоровчі, збудливі, гамівні властивості, тобто має зв'язок з поняттями ліки, лікувати: «Ромашка і чебрець – рослини лікувальні» (з живих уст). А слово лікарняний виражає належність лікарні (лікарняний персонал).
Тому треба було на табличці написати: «лікувальна косметика», бо тут мають на увазі ті процедури, що лікують, а не медиків, які проводять їх. У другій фразі годилося б ужити «лікарняні будинки», адже мова йде про споруди, котрі в розпорядженні лікарні.
Маємо також знати, що, крім лікарський, лікувальний і лікарняний, є ще прикметник лікарський (з наголосом на другому складі). Він відповідає російському лекарственный: «Ще на світанку своєї історії людина збирала й використовувала для лікування деякі лікарські рослини» («Ботанічний журнал»).

Правильніше: (хворого)
лікувати