ЛІЗ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
усяка дрянь лізе в голову
Правильніше:
дурниці лізуть у голову; бридня (казна-що, усяка погань) лізе в голову
Мова – не калька: словник української мови
що-небудь дуже неприємне (непристойне)
Правильніше:
ні в які ворота (двері) не лізе
Мова – не калька: словник української мови
хтось дуже багатий
Правильніше:
з горла лізе (пре, преться); лантух (торба, мішок, міх) з грошима
Мова – не калька: словник української мови
хтось діє необачно (необережно)
Правильніше:
як (мов, ніби) карась у вершу сунеться (лізе)
Мова – не калька: словник української мови
хоч у петлю лізь
Правильніше:
хоч з моста та у воду
Мова – не калька: словник української мови
хоч у гріб лягай
Правильніше:
хоч живий (живцем) у яму лізь; хоч умирай
Мова – не калька: словник української мови
хоч в петлю лізь
Правильніше:
хоч вішайся
Мова – не калька: словник української мови
умішуватися
Правильніше:
втручатися; лізти; пхати свого носа
Мова – не калька: словник української мови
улесливий
Правильніше:
без мила лізе
Мова – не калька: словник української мови
у кого-небудь немає (зникає бажання) їсти
Правильніше:
шматок не йде (не лізе) в горло кому
Мова – не калька: словник української мови
у душу не йде
Правильніше:
у душу не лізе; з душі верне
Мова – не калька: словник української мови
тужитися
Правильніше:
пнутися (напинатися, лізти) зі шкури
Мова – не калька: словник української мови
терпи, козаче, – отаманом будеш
Правильніше:
їж, козо, лозу, коли сіна немає
Мова – не калька: словник української мови
такий, що хочеться з'їсти; апетитний
Правильніше:
сам у рот лізе
Мова – не калька: словник української мови
сунути голову в петлю
Правильніше:
стромляти голову в петлю (в зашморг); лізти на рожен
Мова – не калька: словник української мови
страшно; моторошно
Правильніше:
волос в'яне (зав'яв); аж волосся піднімається (підіймається, лізе) вгору (догори)
Мова – не калька: словник української мови
свідомо ризикувати своїм життям
Правильніше:
лізти в петлю
Мова – не калька: словник української мови
саме проситься в руки
Правильніше:
саме лізе в руки
Мова – не калька: словник української мови
робити що-небудь без попереднього зважування
Правильніше:
лізти у воду, не знаючи броду
Мова – не калька: словник української мови
робити все можливе для досягнення чого-небудь
Правильніше:
лізти (вилазити, пнутися, рватися) зі шкури
Мова – не калька: словник української мови
ризикувати
Правильніше:
або пан або пропав; гратися (бавитися) з вогнем; лізти чортові на роги
Мова – не калька: словник української мови
рвати на собі волосся
Правильніше:
лізти на стінку; битися головою об стінку
Мова – не калька: словник української мови
рвати й метати
Правильніше:
сікти й рубати; лізти на стінку; приском сипати
Мова – не калька: словник української мови
приїлося
Правильніше:
набило оскому; не лізе в горло
Мова – не калька: словник української мови
повзти як рак
Правильніше:
рачкувати; лізти рачки
Мова – не калька: словник української мови
піддавати себе небезпеці
Правильніше:
ставити себе під удар; підставляти (свою) голову; лізти на рожен ; заглядати смерті у вічі
Мова – не калька: словник української мови
перед батька не суйся в петлю
Правильніше:
не спіши (не лізь, не сунься) поперед батька в пекло
Мова – не калька: словник української мови
очі на лоб лізуть
Правильніше:
очі рогом лізуть
Мова – не калька: словник української мови
немає апетиту
Правильніше:
їда не береться; шматок в горло не лізе
Мова – не калька: словник української мови
негарно; неприємно; непристойно
Правильніше:
ні в які ворота (двері) не лізе
Мова – не калька: словник української мови
не спитавши броду, не сунься у воду
Правильніше:
з сокирою не лізь туди, де пила не була
Мова – не калька: словник української мови
не лізь не у своє діло
Правильніше:
не сунь (не пхай) носа до чужого проса
Мова – не калька: словник української мови
не лізе в голову
Правильніше:
не тиснеться до голови
Мова – не калька: словник української мови
не їсться
Правильніше:
їжа в рот не йде; шматок до рота не лізе
Мова – не калька: словник української мови
настирливо
Правильніше:
як сова лізти
Мова – не калька: словник української мови
нариватися; лізти на рожон
Правильніше:
лізти на кулю; пхати пальці між двері
Мова – не калька: словник української мови
наражатися на велику небезпеку; ризикувати
Правильніше:
лізти чортові на роги; випробовувати долю
Мова – не калька: словник української мови
наражати себе на смертельну небезпеку
Правильніше:
важити головою (життям); лізти в петлю
Мова – не калька: словник української мови
наражати себе на неприємність
Правильніше:
лізти в халепу
Мова – не калька: словник української мови
напрягатися
Правильніше:
лізти зі шкури
Мова – не калька: словник української мови
намагатися бути там, де найважче
Правильніше:
лізти в пекло
Мова – не калька: словник української мови
назойливо лізти
Правильніше:
настирно (настирливо) лізти; лізти в очі, як (мов) оса (як сльота); лізти сльотою
Мова – не калька: словник української мови
назойливий як муха
Правильніше:
настирливий як муха восени; лізе у вічі, як (мов) [та] оса
Мова – не калька: словник української мови
надоїдати
Правильніше:
надокучати, набридати; обридати; надокучати; лізти в очі осою; нав'язати на зубах
Мова – не калька: словник української мови
надмірно цікавитися чужими справами
Правильніше:
лізти не в свою тарілку
Мова – не калька: словник української мови
набридати, надокучати, надоїдати
Правильніше:
сидіти в печінках; намуляти очі; лізти межи очі; прогризти голову
Мова – не калька: словник української мови
на безриб'ї й рак риба; на безлюдді й хома чоловік
Правильніше:
у степу й хрущ м'ясо; їж, козо, лозу, коли сіна немає; голодному й опеньки м'ясо; де немає співця, послухаєш і горобця
Мова – не калька: словник української мови
лізти зі шкіри
Правильніше:
із себе пнутися (розсідатися)
Мова – не калька: словник української мови
лізти в очі
Правильніше:
муляти (мозолити) очі
Мова – не калька: словник української мови
лізе в вічі, мов оса
Правильніше:
вчепився, як злидні бондаря
Мова – не калька: словник української мови
лестощами; хитрощами; підлабузництвом
Правильніше:
без мила в душу лізти
Мова – не калька: словник української мови
кусок в горло не лізе
Правильніше:
їжа застрягає в горлі (не лізе в горло); шматок руба стає в горлі
Мова – не калька: словник української мови
запопадливо вислужуватися перед ким-небудь
Правильніше:
лізти (вилазити, пнутися, рватися) зі шкури
Мова – не калька: словник української мови
за словом в кишеню не лізе
Правильніше:
добре підкутий на язик; клепаний (швидкий) на язик; слів не позичає
Мова – не калька: словник української мови
з шкіри лізе
Правильніше:
узявся за діло, як воша за тіло
Мова – не калька: словник української мови
докучати; завдавати прикростей кому-небудь
Правильніше:
лізти в печінки
Мова – не калька: словник української мови
догоджати кому-небудь
Правильніше:
витися (звиватися, крутитися) в'юном (лисом) біля когось; гнутися в дугу; гладити за шерстю; приподоблятися; упадати коло когось; стелитися барвінком круг когось; годити як болячці; розпадатися над кимось; лізти (вилазити, пнутися, рватися) із шкури
Мова – не калька: словник української мови
добиватися довіри задля вигоди
Правильніше:
лізти в душу
Мова – не калька: словник української мови
діяти необережно, зопалу, необачно
Правильніше:
лізти поперед батька в пекло
Мова – не калька: словник української мови
дій обачно
Правильніше:
не спитавши броду, не лізь у воду
Мова – не калька: словник української мови
втручатися в чиї-небудь особисті справи
Правильніше:
лізти в чужий горох
Мова – не калька: словник української мови
втручатися в особисте життя
Правильніше:
лізти з чобітьми в душу
Мова – не калька: словник української мови
вникати у всі дрібниці
Правильніше:
улазити (лізти) в усі дірки
Мова – не калька: словник української мови
він за словом в кишеню не лізе
Правильніше:
він по слово до батька не бігає; він по слово далеко не ходить; він слова ніде не позичає; він має язика не в кишені
Мова – не калька: словник української мови
виявляти удавану люб'язність
Правильніше:
лізти в душу
Мова – не калька: словник української мови
вихоплюватися наперед, не розібравшись у чомусь
Правильніше:
лізти поперед батька в пекло
Мова – не калька: словник української мови
вискакувати вперед
Правильніше:
лізти поперед батька в пекло
Мова – не калька: словник української мови
випереджати події
Правильніше:
забігати наперед; лізти поперед батька в пекло; бігти попереду паротяга
Мова – не калька: словник української мови
велика кількість людей
Правильніше:
один одному на голову лізе
Мова – не калька: словник української мови
братися до чогось без достатньої обізнаності
Правильніше:
із своїм батогом лізти
Мова – не калька: словник української мови
безцеремонно втручатися в чиїсь справи
Правильніше:
лізти з чобітьми в душу
Мова – не калька: словник української мови
без труда не витягнеш і рибки із пруда
Правильніше:
щоб рибку їсти, треба у воду лізти; не терши, не м'явши, не їсти калача; печені голуби не летять до губи
Мова – не калька: словник української мови
лізти зі шкіри
Правильніше:
пнутися зі шкіри
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
лізти на рожон
Правильніше:
лізти на рожен
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
З чого лізти — зі шкіри чи зі шкури?
В одному художньому творі я прочитав: «Гоппе і його лакузи із шкіри вилузувалися, намагаючись збільшити вуглевидобуток». Таких випадків, коли «вилузуються», лізуть, пнуться, рвуться чомусь зі шкіри, а не зі шкури, трапляється чимало — їх можна побачити на сторінках наших книжок і на газетних шпальтах. У чому причина? Чи не думають автори, що шкіра — більш українське слово, ніж шкура?
В українській мові є слова шкіра й шкура, до того ж слово шкура значно частіше вживається в народному мовленні, а з нього в широкому значенні проходить і в літературу, наприклад: «У нас тепло, як сядеш на сонці, то шкура злазить з лиця, так пече» (М. Коцюбинський). Проте в сучасній українській літературній мові розрізняють ці два слова, надаючи кожному з них певного значення: шкіра — «зовнішнє покриття тіла», а шкура — «покриття з шерстю або вовною», а також у фразеологічних висловах на зразок: «Так обріс тілом, що аж із шкури преться» (О. Кониський). Отож, у науковій термінології — медичній, ботанічній тощо — буде шкіра, шкірка, шкірний («Шкірні або нашкірні хвороби». — Російсько-український словник АН УРСР 1968 р.); якщо йдеться про тварин, слід писати й казати — шкура («З одного вола двох шкур не деруть». — Прислів’я; «Дужі кожум’яки… м’яли своїми міцними руками волові шкури». — О. Довженко).
Отже, «залити сала за шкуру», «бути в овечій шкурі», «лізти (вилазити, пнутися) зі шкури», «вбиратися в шкуру» тощо.
В українській мові є слова шкіра й шкура, до того ж слово шкура значно частіше вживається в народному мовленні, а з нього в широкому значенні проходить і в літературу, наприклад: «У нас тепло, як сядеш на сонці, то шкура злазить з лиця, так пече» (М. Коцюбинський). Проте в сучасній українській літературній мові розрізняють ці два слова, надаючи кожному з них певного значення: шкіра — «зовнішнє покриття тіла», а шкура — «покриття з шерстю або вовною», а також у фразеологічних висловах на зразок: «Так обріс тілом, що аж із шкури преться» (О. Кониський). Отож, у науковій термінології — медичній, ботанічній тощо — буде шкіра, шкірка, шкірний («Шкірні або нашкірні хвороби». — Російсько-український словник АН УРСР 1968 р.); якщо йдеться про тварин, слід писати й казати — шкура («З одного вола двох шкур не деруть». — Прислів’я; «Дужі кожум’яки… м’яли своїми міцними руками волові шкури». — О. Довженко).
Отже, «залити сала за шкуру», «бути в овечій шкурі», «лізти (вилазити, пнутися) зі шкури», «вбиратися в шкуру» тощо.
Лізти зі шкіри
Правильніше:
Пнутися зі шкури
Лізти на рожон
Правильніше:
Лізти на рожен