ЛИШИЛАСЯ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
виснажений
Правильніше:
як з хреста знятий; від вітру валиться; сама тінь лишилася
Мова – не калька: словник української мови
що-небудь зникло назавжди (загинуло)
Правильніше:
не лишилося каменя на камені від чогось
Мова – не калька: словник української мови
хтось скоро помре (загине)
Правильніше:
лишилося недовго топтати ряст
Мова – не калька: словник української мови
хтось буде вщент розбитий (розгромлений)
Правильніше:
і духу не залишиться; і мокрого місця не залишиться; і кісточки цілої не лишиться
Мова – не калька: словник української мови
лишитися без засобів існування (без підтримки)
Правильніше:
як рак на мілкому (на мілі, на мілині)
Мова – не калька: словник української мови
лишився біля розбитого корита
Правильніше:
лишився (зостався) з поламаним возом (з розбитим коритом, з розколеними ночвами); лишився (зостався) без нічого (ні з чим); лишився (зостався) на мілкому
Мова – не калька: словник української мови
залишитися поза полем зору
Правильніше:
лишитися за кадром
Мова – не калька: словник української мови
залишитися на бобах
Правильніше:
лишитися (зостатися) без нічого (ні з чим, із нічим); лишитися (зостатися) на мілкому
Мова – не калька: словник української мови
діяти так, як і раніше
Правильніше:
лишитися на старих позиціях
Мова – не калька: словник української мови
дійти до крайнього зубожіння
Правильніше:
залишитися (лишитися, зостатися) в одній сорочці (без сорочки)
Мова – не калька: словник української мови
Інтерес і цікавість
Слово інтерес має насамперед значення «користь, зиск»: «Фактор за малий інтерес робить усі ваші доручення» (Словник за редакцією А. Кримського); «А мені в тому ділі нема ніякого інтересу» (з живих уст). Від цього походять вислови: пильнувати свого інтересу, дбати про свій інтерес, у спільних інтересах, класові інтереси. До речі, російському вислову остаться при пиковом интересе відповідає український лишитись ні з чим.
Деякі сучасні наші письменники поширюють значеннєву функцію слова інтерес, надаючи йому поняття цікавості: «З особливим інтересом поставилися товариші до цієї розповіді» (І. Ле). Навряд чи є потреба в поширенні значення цього слова, бо український іменник цікавість, прикметник цікавий, прислівник цікаво цілком відповідають російським словам интерес, любопытство, интересный, любопытный, интересно, любопытно: «Почала я з цікавістю читати...» (Олена Пчілка); «Ти б мені розказав хоч для однієї цікавості» (І. Нечуй-Левицький); «Мене аж з'їдає цікавість: звідки мене може знати Марина?» (І. Вільде).
Прислівник цікаво, котрий звичайно стоїть у фразі з якимось іменником чи займенником у давальному відмінку (мені, тобі, йому, їй, нам, вам), має паралельну конструкцію, що складається з іменника чи займенника в називному відмінку й прикметника цікавий: «Тарасові цікаво було дізнатися, що саме зробив для старичка Щепкін» (О. Іваненко); «Цікавий я знати, хто мене прийняв би» (Леся Українка).
Деякі сучасні наші письменники поширюють значеннєву функцію слова інтерес, надаючи йому поняття цікавості: «З особливим інтересом поставилися товариші до цієї розповіді» (І. Ле). Навряд чи є потреба в поширенні значення цього слова, бо український іменник цікавість, прикметник цікавий, прислівник цікаво цілком відповідають російським словам интерес, любопытство, интересный, любопытный, интересно, любопытно: «Почала я з цікавістю читати...» (Олена Пчілка); «Ти б мені розказав хоч для однієї цікавості» (І. Нечуй-Левицький); «Мене аж з'їдає цікавість: звідки мене може знати Марина?» (І. Вільде).
Прислівник цікаво, котрий звичайно стоїть у фразі з якимось іменником чи займенником у давальному відмінку (мені, тобі, йому, їй, нам, вам), має паралельну конструкцію, що складається з іменника чи займенника в називному відмінку й прикметника цікавий: «Тарасові цікаво було дізнатися, що саме зробив для старичка Щепкін» (О. Іваненко); «Цікавий я знати, хто мене прийняв би» (Леся Українка).