ЛИСТУВАННІ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
переписка; кореспонденція
Правильніше:
листування
Мова – не калька: словник української мови
вести переписку
Правильніше:
провадити листування; листуватися
Мова – не калька: словник української мови
Листування і переписка
В українській мові для позначення дії рекомендовано уникати скалькованих віддієслівних іменників жіночого роду.
Замініть іменник переписка на один із варіантів: переписування (дія), листування (обмін кореспонденцією); або перебудуйте речення, використавши дієслово: листуватися.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Беріться за переписку з чернетки у зошит. | Беріться за переписування з чернетки у зошит. |
| Депутат: Моя переписка з міністром не стосувалася призначень. | Депутат: Моє листування з міністром не стосувалося призначень. |
| Ми вели з ним активну переписку. | Ми з ним активно листувалися. |
Листува́ння
Означає два поняття. Насамперед так називають обмін листами між особами чи установами. «Макаренко писав, що дуже зайнятий роботою і не має часу на листуванням. (М. Трублаїні.) «Вася підтримував листування з багатьма бійцями і офіцерами, які вибували з роти до госпіталів». (О. Гончар.)
Друге значення слова листування — сукупність, зібрання листів, кимось написаних і одержаних. «Коли ми відбили позаторік наші маєтки у Рутського, потрапив до мене біскупський архів. Там і таємні папські булли, і листування з Ватиканом отців-єзуїтів». (З. Тулуб.) «Довженко залишив нам у спадщину десяток кіноповістей, повість «Зачарована Десна», низку оповідань, статті, багато листування». (З журналу.)
Уживання деякими мовцями в значенні листування слова «переписна» слід вважати небажаним. Наведення в «Словнику української мови» слова «переписна» з позначкою «рідко» (т. VI, с. 248), ілюстрованого кількома прикладами, не дає ще серйозної підстави переглянути цю стилістичну настанову. Якщо раніше воно й вживалося (між іншим, у «Словарі» Б. Грінченка його не зафіксовано), то в сучасній українській літературній мові як нормативне це слово не сприймається.
Друге значення слова листування — сукупність, зібрання листів, кимось написаних і одержаних. «Коли ми відбили позаторік наші маєтки у Рутського, потрапив до мене біскупський архів. Там і таємні папські булли, і листування з Ватиканом отців-єзуїтів». (З. Тулуб.) «Довженко залишив нам у спадщину десяток кіноповістей, повість «Зачарована Десна», низку оповідань, статті, багато листування». (З журналу.)
Уживання деякими мовцями в значенні листування слова «переписна» слід вважати небажаним. Наведення в «Словнику української мови» слова «переписна» з позначкою «рідко» (т. VI, с. 248), ілюстрованого кількома прикладами, не дає ще серйозної підстави переглянути цю стилістичну настанову. Якщо раніше воно й вживалося (між іншим, у «Словарі» Б. Грінченка його не зафіксовано), то в сучасній українській літературній мові як нормативне це слово не сприймається.
переписка, переписування, переписуватися, листування, листуватися
Слова переписка і переписуватися нерідко вживають у невластивому їм значенні: «У мене з Миколою – давня переписка»; «Діти познайомилися в таборі відпочинку й переписуються».
Переписка, чи точніше, переписування, означає по-українському не «обмін листами», а «копіювання якогось тексту»: «Якби до вашого збірника мої «Єгипетські фантазії» не придались, то дуже прошу прислати мені їх назад, бо переписування мені тяжче йде, ніж складання віршів» (Леся Українка).
Писання листів та одержання відповідей на них називається листування, а дія – листуватися: «Між ними почалося листування» (Іван Нечуй-Левицький); «Федір Голубенко всю війну листувався з Валентиною» (Микола Руденко). Тож і в перших двох фразах замість переписка і переписуватися доцільніше було поставити ці слова.
Переписка, чи точніше, переписування, означає по-українському не «обмін листами», а «копіювання якогось тексту»: «Якби до вашого збірника мої «Єгипетські фантазії» не придались, то дуже прошу прислати мені їх назад, бо переписування мені тяжче йде, ніж складання віршів» (Леся Українка).
Писання листів та одержання відповідей на них називається листування, а дія – листуватися: «Між ними почалося листування» (Іван Нечуй-Левицький); «Федір Голубенко всю війну листувався з Валентиною» (Микола Руденко). Тож і в перших двох фразах замість переписка і переписуватися доцільніше було поставити ці слова.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Переписка й листування
Іменника переписка й дієслова переписуватись тепер інколи вживають у невластивому їм значенні: «У нас із ним — давня переписка»; «Я переписуюся з її братом».
Переписка, чи, краще, переписування, означає по-українському не «обмін листами», не «кореспонденція», а «певний процес копіювання з уже написаного»: «Глузлива доля підсунула переписування в канцелярії якихось сухих, нікому не потрібних паперів» (М. Коцюбинський).
Писання листів та одержання на них відповідей зветься по-українському листування, а дія — листуватися: «У Львові Франко починає жваве листування з М. Драгомановим» (П. Козланюк).
Отож, і дві перші фрази треба було написати: «У нас із ним — давнє листування» (або ще краще: «Ми з ним давно листуємося»; «Я листуюся з її братом».
Переписка, чи, краще, переписування, означає по-українському не «обмін листами», не «кореспонденція», а «певний процес копіювання з уже написаного»: «Глузлива доля підсунула переписування в канцелярії якихось сухих, нікому не потрібних паперів» (М. Коцюбинський).
Писання листів та одержання на них відповідей зветься по-українському листування, а дія — листуватися: «У Львові Франко починає жваве листування з М. Драгомановим» (П. Козланюк).
Отож, і дві перші фрази треба було написати: «У нас із ним — давнє листування» (або ще краще: «Ми з ним давно листуємося»; «Я листуюся з її братом».
переписка
Правильніше:
(писання листів)
листування
листування
Словник-антисуржик.
Переписка з читачами
Правильніше:
Листування з читачами