ЛИСТОМ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Замініть скальковану конструкцію заказний лист на правильний варіант: рекомендований лист.

Правильніше: стелитися листом перед кимось

Правильніше: низько слатися (стелитися) перед ким; листом стелитися перед ким; шовком слатися під ноги кому; підсипатися до кого

Правильніше: листом стелитися

Правильніше: вислужуватися; плазувати; лакеювати; стелитися листом (травою) перед кимось

Правильніше: відписуючи (відповідаючи) на вашого листа; відписуючи вам

Як буде правильно сказати: писати (читати) листа чи лист, пришити ґудзик чи ґудзика? Такі питання часто виникають перед тими, хто негаразд відчуває дух української мови. Як на те, трапляються інколи випадки, коли той самий іменник, виконуючи в реченнях синтаксичну функцію додатка, в одному реченні стоїть у родовому відмінку, а в другому — в знахідному, наприклад: «Послухали доброї поради високошановного народолюбця» (Б. Грінченко) і «Він дасть пораду, як і що, — знайшов вихід Антін» (С. Чорнобривець). То від чого залежить той чи той відмінок додатка? Чи є якесь правило щодо цього?
У розділі «Дієслова» ми побачимо далі, що є дієслова, які керують іменниками тільки в якомусь певному відмінку, а тим часом обмежимося лиш зауваженням, що, на відміну від російської мови, в українській мові іменник-додаток часто стоїть у родовому, а не в знахідному відмінку: «Бабуся пильнує малої» (Марко Вовчок); «Де шукати благостині» (П. Куліш); «Гляди, дядьку, порядку» (М. Номис); «Заспівай мені, доню, тієї Вкраїни» (Г. Косинка).
Отож, у першій фразі ліпше сказати: писати (читати) листа; та й у другій теж ближче буде до народнорозмовної української традиції: пришити ґудзика, купити хліба тощо.

Правильніше: приставати реп'яхом; як реп'ях (смола) приставати

Правильніше: тремтіти як осика (як осичина); труситися як на ножі

Правильніше: причепився, як реп'ях [до кожуха]; реп'яхом узявся; пристав, як шевська смола до чобота (до п'яти); прилип, як до ґандзі пилип

Правильніше: причепився, як реп'ях кожуха

Правильніше: одержавши листа

Правильніше: укинути лист у скриньку

Правильніше: рекомендований лист

Правильніше: з білого аркуша

Правильніше: доручення; вірчий лист

Правильніше: каже, як з листу бере

Правильніше: як листу на дереві; як зірок на небі

Правильніше: бреше, як шовком шиє; бреше, як з книжки вичитує (читає); бреше, як з листу бере; бреше як рябий (як рудий) собака; бреше як собака (як пес, як рябко); бреше як собака на висівки

Правильніше: як лист за водою піти (спливти); як камінь у воду

Аркуш – шматок паперу, картону тощо. Цей іменник позначає одиницю вимірювання обсягу книжки. Бувають авторський аркуш, друкований аркуш, обліково-видавничий аркуш. Приміром, обліково-видавничий дорівнює 40 тисячам знаків, включаючи обсяг власне твору, а також усього іншого текстового й графічного матеріалу. Лист – тонкий шматок якогось матеріалу певної форми і розміру. Вживається зі словами бляшаний, залізний, поліетиленовий, сталевий, фанерний, холоднокатаний, шиферний і т. ін.
З лексемами папір, паперовий не сполучається.
Інші значення: писане повідомлення, звертання (лист до дружини); орган живлення рослин; листок.

Правильніше: (листи, пенсію)
отримувати, одержувати, діставати
Люди не отримують пенсії протягом трьох місяців.

Правильніше: лист

Правильніше: (писання листів)
листування

Правильніше: рекомендований лист

Правильніше: Листів, у яких ідеться

Правильніше: Рекомендований лист

Правильніше: Нікелевий лист

Правильніше: Листовні стосунки з композитором

Правильніше: Покладіть помідори на лист

Правильніше: Одержав листа

Правильніше: Країна кленового листка

Правильніше: Витяг із листа