КРАМНИЦЯ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Крамниця, книгарня, цукерня і магазин
Для урізноманітнення мовлення й уточнення думки замініть іменник магазин, якщо мовиться про приміщення для роздрібної торгівлі, на один з варіантів: крамниця, книгарня, цукерня.
| ТИПОВО | ВДАЛІШЕ |
|---|---|
| На Хрещатику є магазини одягу. | На Хрещатику є крамниці одягу. |
| Купив ось Шкляра у магазині. | Купив ось Шкляра у книгарні. |
| Кажуть, є глухе карпатське село, де немає магазину «Рошен». | Кажуть, є глухе карпатське село, де немає цукерні «Рошен». |
шоп
Правильніше:
крамниця
Мова – не калька: словник української мови
супермаркет
Правильніше:
велика крамниця
Мова – не калька: словник української мови
мебельний магазин
Правильніше:
меблева крамниця
Мова – не калька: словник української мови
магазин, склеп, стор, шоп, маркет
Правильніше:
крамниця
Мова – не калька: словник української мови
книжкова крамниця
Правильніше:
книгарня
Мова – не калька: словник української мови
ближайший магазин
Правильніше:
найближча крамниця
Мова – не калька: словник української мови
Магазин, крамниця, крамничка
У сучасній українській офіційній і діловій мові слово магазин замінило всі інші синоніми, широко відомі в класичній літературі й живому мовленні, де, якщо й траплялося слово магазин (або гамазин, гамазей, гамазея, гамазія), то далеко в вужчому значенні. Ці слова означали не будівлю для продажу, а велику комору на зерно («Підпалюють гамазини з хлібом». — О. Стороженко) або комору на різне начиння, знаряддя, продукти («Рушниць, мушкетів, оружжин наклали повні гамазеї». — І. Котляревський; «На самім кінці Борислава... стояв великий магазин, де складували земний віск». — І. Франко).
Заклад, де продають харчі або якісь інші припаси й речі, незалежно від розміру його й асортименту краму, в класичній літературі й народній мові називали й називають крамницею: «Завів крамницю з тютюном» (І. Нечуй-Левицький); «Ще сонце не зайшло, а вже крамниці почали зачинятись» (М. Коцюбинський); «Лелія спинилась біля одної дуже великої крамниці, там в освітленому вікні стояло багато квітів» (Леся Українка). Крамниці, де продають спеціальні вироби, мають теж свої назви: книгарня, де продають літературу, цукерня, де продають солодощі, тощо («Перед дверима цукерні ще помацався за кишеню, чи є гроші». — Л. Мартович).
Якщо мовиться про дрібну сільську крамницю, вживають зменшеного іменника — крамничка, відповідно до російського слова лавка: «Яків зайшов до кума в крамничку» (Марко Вовчок).
Навряд чи є потреба заміняти всі ці слова одним-однісіньким словом магазин, бо таким способом збіднюється багата на різноманітну лексику українська мова.
Заклад, де продають харчі або якісь інші припаси й речі, незалежно від розміру його й асортименту краму, в класичній літературі й народній мові називали й називають крамницею: «Завів крамницю з тютюном» (І. Нечуй-Левицький); «Ще сонце не зайшло, а вже крамниці почали зачинятись» (М. Коцюбинський); «Лелія спинилась біля одної дуже великої крамниці, там в освітленому вікні стояло багато квітів» (Леся Українка). Крамниці, де продають спеціальні вироби, мають теж свої назви: книгарня, де продають літературу, цукерня, де продають солодощі, тощо («Перед дверима цукерні ще помацався за кишеню, чи є гроші». — Л. Мартович).
Якщо мовиться про дрібну сільську крамницю, вживають зменшеного іменника — крамничка, відповідно до російського слова лавка: «Яків зайшов до кума в крамничку» (Марко Вовчок).
Навряд чи є потреба заміняти всі ці слова одним-однісіньким словом магазин, бо таким способом збіднюється багата на різноманітну лексику українська мова.
магазин
Правильніше:
крамниця, крамничка
Словник-антисуржик.
сітка магазинів
Правильніше:
мережа крамниць
Мова – не калька: словник української мови
Відчинили нову крамницю
Правильніше:
Відкрили нову крамницю
Обслугою в магазині були задоволені
Правильніше:
Обслуговуванням у крамниці були задоволені