КОРИСТЮ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: упіймати (ухопити) вовка за вухо

Правильніше: яка з цього (з того) користь?; який з цього (з того) пожиток?

Правильніше: що тобі з того?

Правильніше: який з нього пожиток?; яка з нього користь?

Правильніше: з цього він матиме вигоду (користь, пожиток, зиск); з цього він скористується (покористується); це йому піде на пожиток (на користь); це дасть йому вигоду (користь, пожиток, зиск)

Правильніше: усе це не за вас (не на вашу руч) промовляє (говорить)

Правильніше: собі на користь

Правильніше: на користь держави

Правильніше: іти на користь

Правильніше: своя користь

Правильніше: давати користь (пожиток); недаром хліб їсти

Правильніше: давати (робити) вигоду (користь, пожиток, зиск)

Правильніше: нести золоті яйця

Правильніше: розмінювати на п'ятаки

Правильніше: на пожиток собі обернути

Правильніше: як з бика молока

Правильніше: не пішло в руку

Правильніше: на чию руч

Правильніше: на пожиток

Правильніше: ловити рибку

Правильніше: убити (піймати) грінку

Правильніше: зиск

Правильніше: собі на користь

Правильніше: діяти (робити, чинити) на користь кому (чию); лити воду на чийсь млин (на чиєсь колесо)

Правильніше: зиск

Правильніше: для користі справи

Правильніше: виграти; бути при виграші; мати вигоду (користь, пожиток, зиск)

Правильніше: іти на руку; прислужитися; піти на користь

Правильніше: ні собі ні людям; більше виску, ніж шерсті

Збіг приголосних у слові ускладнює вимову, тому в процесі мовлення один з них (здебільшого середній) випадає.
На письмі фіксується:
1. Випадання д, т у групах приголосних ждн, здн, стн, стл: тиждень – тижневий, проїзд – проїзний, роз'їзд – роз'їзний, лестощі – улесливий, щастя – щасливий, вість – вісник, користь – корисний, честь – чесний, якість – якісний, захист – захисний, стелити – слати. Буква т зберігається у словах: зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, шістнадцять.
2. Випадання к у групах приголосних скн, зкн при творенні дієслів із суфіксом ну: тріск – тріснути, брязк – брязнути. Але: виск – вискнути.
3. Випадання л у групі приголосних слн: масло – масний, мисль – умисний, навмисне; ремесло – ремісник.
Зверніть увагу: спрощення відбувається при вимові, але не позначається на письмі у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження (аванпостний, баластний, компостний, контрастний, форпостний, гігантський, парламентський і под.), у словах типу студентський, туристський, фашистський; у давальному і місцевому відмінках однини іменників жіночого роду першої відміни (аспірантці, оптимістці, піаністці, хустці).

Користь – добрі результати, матеріальна вигода для когось, чогось. Велика користь, давати користь, мати користь.
Корисність – якість корисного. Корисність речі, корисність спорту.

«Нова книжка письменника користується великим успіхом», — пишуть у своїх статтях наші критики, рецензенти, не замислюючись над тим, що читачеві, який звик мислити по-українському, такі рядки відгонять обвинуваченням. Справді, дієслова користуватися чи користати, походячи від іменника користь, означають «робити щось, дістаючи з того вигоду». Писали колись харків'янин Г. Квітка-Основ'яненко й буковинець О. Федькович не так, пише й сучасник наш О. Гончар: «За давніх-давен у всіх війнах парламентери користалися правом недоторканності», — цебто парламентери могли йти в розташування ворога й знати, що їх не вб'ють. У таких фразах дієслова користуватися, користати передають поняття «одержувати якусь вигоду». Але яку власну вигоду має нова книжка хваленого критиком письменника, про яку рецензент запевняє, що вона «користується успіхом»? Ніякої. Тому й слід було вдатися до інших слів, наприклад: «Нова книжка письменника має великий успіх» (або — «зажила великого успіху»).
Не знаючи всього багатства своєї мови, автори часто штучно перекладають з інших мов українською потрібні їм слова, але такі переклади не збагачують рідної мови, а лиш віддаляють ЇЇ від природного звучання.

Правильніше: Які робите для народу

Правильніше: Яка користь з реорганізації

Правильніше: Мають бути використані для добра України