КОРИСНІ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: Корисно вживати сирі овочі

Правильніше: службу служити

Правильніше: стати в пригоді

Правильніше: робити діло

Правильніше: іти на руку; прислужитися; піти на користь

В усному мовленні іноді плутають слова корисливий і корисний.
Корисливий означає «той, в основі якого зиск, розрахунок». «Він використовував своє службове положення у корисливих цілях». (З газети.)
Корисливий може також виступати синонімом слова користолюбний, тобто означати рису характеру людини, схильної до наживи; у цьому значенні може вживатися тільки із словом людина або його контекстуальним еквівалентом (корислива, тобто користолюбна) жінка, корисливий хлопець.
Корисний означає «такий, що дає користь». « …Ну, я хоч дечого корисного їх навчив би: оце вам, товариші скіфи, наука алгебра. А це вам теорія Ейнштейна. А це наймудріша наука — не гратися з вогнем, жити на планеті без глобального хуліганства…» (О. Гончар.)
Зокрема, корисний значить «такий, що сприяє здоров'ю, підтримує сили організму». «Холодна вода часом дуже корисна буває, хоч і не дуже приємна». (Леся Українка.)
Слово корисний може мати також термінологічне значення, входячи до складу словосполучень із науково-технічної сфери вживання: корисні копалини, коефіцієнт корисної дії, корисний обсяг доменних печей, корисна площа, вага корисного вантажу і т. ін. У цьому разі воно означає «придатний, потрібний для якоїсь мети»; воно виражає ту частину цілого, що може бути використана за безпосереднім призначенням.
Таким чином, коли контекст вимагає поняття «той, в основі якого зиск, розрахунок» або «користолюбний», «схильний до наживи», треба вживати слово корисливий; коли йдеться про корисність (протилежне шкідливість), а також про потрібність або придатність, — корисний.

Збіг приголосних у слові ускладнює вимову, тому в процесі мовлення один з них (здебільшого середній) випадає.
На письмі фіксується:
1. Випадання д, т у групах приголосних ждн, здн, стн, стл: тиждень – тижневий, проїзд – проїзний, роз'їзд – роз'їзний, лестощі – улесливий, щастя – щасливий, вість – вісник, користь – корисний, честь – чесний, якість – якісний, захист – захисний, стелити – слати. Буква т зберігається у словах: зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, шістнадцять.
2. Випадання к у групах приголосних скн, зкн при творенні дієслів із суфіксом ну: тріск – тріснути, брязк – брязнути. Але: виск – вискнути.
3. Випадання л у групі приголосних слн: масло – масний, мисль – умисний, навмисне; ремесло – ремісник.
Зверніть увагу: спрощення відбувається при вимові, але не позначається на письмі у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження (аванпостний, баластний, компостний, контрастний, форпостний, гігантський, парламентський і под.), у словах типу студентський, туристський, фашистський; у давальному і місцевому відмінках однини іменників жіночого роду першої відміни (аспірантці, оптимістці, піаністці, хустці).

Сплутування цих прикметників призводить до прикрих помилок, перекручення змісту, бо один з них виражає позитивну якість, а другий – негативну.
Корисний – такий, що дає користь, добрі наслідки. Дітям мед дуже корисний. Корисна для фахівців книга.
Корисний також має термінологічне значення, входячи до складу словосполучень із науково-технічної сфери вживання: корисні копалини, коефіцієнт корисної дії, корисна площа, вага корисного вантажу і т. ін. У цьому разі воно означає «придатний, потрібний для якоїсь мети», виражає ту частину цілого, що може бути використана за безпосереднім призначенням.
А корисливий (відповідає російському корыстолюбивый) – той, в основі якого зиск, розрахунок. Корисливий може виступити й синонімом слова користолюбний, виражати рису вдачі того, хто схильний до наживи. У цьому розумінні вживається тільки з іменником людина або його контекстуальним еквівалентом. Корислива (користолюбна) жінка, корисливий хлопець.

Правильніше: Соціально корисний

Правильніше: Розвідування корисних копалин