КЛАДЕМО — СЛОВОВЖИВАННЯ

хто-небудь дуже гарний (вродливий)

Правильніше: хоч за раму клади; хоч картину малюй з когось
Мова – не калька: словник української мови

узяти собі за правило

Правильніше: класти собі правило
Мова – не калька: словник української мови

тихше води, нижче трави

Правильніше: тихий та плохенький (сумирний, смиренний); смирний, хоч у вухо бгай (хоч у пазуху клади); мов (як те) ягнятко; наче сім баб пошептали над ним
Мова – не калька: словник української мови

ставити на стіл

Правильніше: класти на стіл
Мова – не калька: словник української мови

рубати

Правильніше: класти під сокиру
Мова – не калька: словник української мови

проводити кордон (межу)

Правильніше: класти межу
Мова – не калька: словник української мови

поширювати погану славу

Правильніше: кидати (наводити, класти, накидати) тінь
Мова – не калька: словник української мови

нічого їсти

Правильніше: нема чого в рот покласти; класти зуби на полицю; на зуб нічого покласти
Мова – не калька: словник української мови

не чистий на руку

Правильніше: уміє брати, де не клав; майстер до чужих кайстер
Мова – не калька: словник української мови

не твоє – не рухай

Правильніше: не бери, де не клав
Мова – не калька: словник української мови

не клади пальця в рот, бо відкусить

Правильніше: це таке, що не вступить ні кінному, ні пішому
Мова – не калька: словник української мови

не допускати й думки

Правильніше: і думки не припускати; і в голові (і в голову) [собі] не класти (не покладати)
Мова – не калька: словник української мови

наговорювати на когось

Правильніше: обмовляти когось; кидати (наводити, класти, накидати) тінь
Мова – не калька: словник української мови

лагідний

Правильніше: хоч до серця прикладай; хоч з пазуху клади
Мова – не калька: словник української мови

класти під сукно

Правильніше: відкладати на безрік
Мова – не калька: словник української мови

класти клеймо на кого

Правильніше: таврувати кого; неславити кого; ганьбити (ганьбувати) кого; плямувати (плямити) кого
Мова – не калька: словник української мови

класти кінець чому

Правильніше: робити кінець (край) чому; класти край чому; припиняти що; берега дати чому
Мова – не калька: словник української мови

класти голову (життя) за кого (за що)

Правильніше: головою (життям) накладати за кого (за що); життя своє (душу свою) віддавати за кого (за що); покладати (офірувати) життя (душу) за кого (за що)
Мова – не калька: словник української мови

іти ва-банк

Правильніше: ставити (класти) на карту все
Мова – не калька: словник української мови

і не підозрювати

Правильніше: і в голову не класти; і гадки не мати
Мова – не калька: словник української мови

і не мрій

Правильніше: і в голову не клади
Мова – не калька: словник української мови

жертвувати чим-небудь в ім'я чогось

Правильніше: нести (класти) щось на вівтар
Мова – не калька: словник української мови

говорить дуже ясно (зрозуміло)

Правильніше: як (мов, ніби) в рот кладе
Мова – не калька: словник української мови

ганьбити когось (щось)

Правильніше: кидати (наводити, класти, накидати) тінь
Мова – не калька: словник української мови

він як шовковий

Правильніше: його хоч у вухо бгай; його хоч до рани клади; він як те телятко
Мова – не калька: словник української мови

використання плодів чужої праці

Правильніше: жне, де не сіяв; бере, де не клав
Мова – не калька: словник української мови

виводити фундамент

Правильніше: класти підвалини
Мова – не калька: словник української мови

Класти край, припиняти, нищити, переривати і присікати

Замініть дієслово присікати, якщо мовиться про припинення чогось, на стилістично кращий варіант: класти, покласти край, припиняти; перетинати, переривати.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
присікати спроби класти край спробам
присікати бійку припиняти бійку
присікати зв'язки переривати зв'язки

АЛЕ:

присікати — обрубувати.

Гілки теж присікають на верхівках.

Кла́сти

Це слово поширене в літературній мові в значенні «розмістити щось у лежачому положенні на поверхні чогось або всередині». «Клади гній густо — на току не буде пусто». (Нар. творчість.) «Лиско підведе, нехотя, голову, подивиться на Чіпку і знову кладе її на ноги». (Панас Мирний.) «Кладу йому руку на нагріту вже спину». (М. Коцюбинський.)
Замість класти в усному мовленні іноді вживають просторічне слово ложити, яке сучасними словниками української мови не фіксується. У «Словарі української мови» за ред. Б. Грінченка (т. 2, с. 375) знаходимо це слово в реєстрі з кількома прикладами («Батько цілує хліб і ложить на столі», «Діток спати ложити» та ін.).

присікати

Правильніше: класти край, припиняти
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)