КИНУТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

стряхнути з себе лихо

Правильніше: покотили горем; ударити (кинути) лихом об землю
Мова – не калька: словник української мови

рукою подати

Правильніше: поблизу; недалеко ходити; [як] палицею (шапкою, штихом) кинути (докинути); [як] рукою докинути (сягнути); тільки що не видно; дуже (зовсім) близько; близенько, близесенько; от-от за плечима; під боком; під самим носом; на досяг руки
Мова – не калька: словник української мови

розкрити що-небудь, зробити його зрозумілим

Правильніше: кинути світло на що
Мова – не калька: словник української мови

пролити світло на що

Правильніше: кинути світло на що; висвітлити що; навести світло на що
Мова – не калька: словник української мови

перекусити

Правильніше: затравити жучка; кинути за пліт
Мова – не калька: словник української мови

недалеко

Правильніше: кинути палицею
Мова – не калька: словник української мови

не опікуватися

Правильніше: пустити (кинути) напризволяще
Мова – не калька: словник української мови

кинути тінь на когось

Правильніше: увести в неславу
Мова – не калька: словник української мови

кинути роботу

Правильніше: покинути робити що; закинути працю (роботу, діло); пуститися діла
Мова – не калька: словник української мови

кинути в холод

Правильніше: узяти холодом (морозом); обсипати снігом [за шкіру]; усипати морозом; затрусити; мороз пішов по кому; мороз пішов [по шкурі, (поза плечі)] кому
Мова – не калька: словник української мови

кинути біглий погляд

Правильніше: перебігти оком
Мова – не калька: словник української мови

кинути (перестати) займатися чим-небудь

Правильніше: занедбати (закинути, покинути) що
Мова – не калька: словник української мови

звабити й кинути дівчину

Правильніше: звести дівчину
Мова – не калька: словник української мови

залишити на проізвол судьби

Правильніше: кинути (покинути) напризволяще
Мова – не калька: словник української мови

залишити без уваги

Правильніше: не виявити уваги; не звернути уваги; кинути під лаву
Мова – не калька: словник української мови

забути що-небудь

Правильніше: кинути у небуття; пустити в непам'ять
Мова – не калька: словник української мови

забувати біду (горе); не журитися

Правильніше: ударити (кинути) лихом об землю; ударити журбою об землю
Мова – не калька: словник української мови

дуже тісно

Правильніше: ніде голці впасти; й голки нема де кинути
Мова – не калька: словник української мови

дати подачку

Правильніше: дати як старцеві; кинути кістку
Мова – не калька: словник української мови

глянути

Правильніше: кинути (блимнути) оком; зиркнути
Мова – не калька: словник української мови

ганьбити (неславити) кого-небудь

Правильніше: кинути пляму
Мова – не калька: словник української мови

викликати когось на поєдинок

Правильніше: кинути рукавичку (рукавицю)
Мова – не калька: словник української мови

буркнути

Правильніше: кинути крізь зуби
Мова – не калька: словник української мови

Кинути камінь розбрату

Правильніше: Кинути яблуко розбрату

у холод кинуло кого

Правильніше: мороз пішов по кому
Мова – не калька: словник української мови

у жар кинуло кого

Правильніше: вогнем узяло кого
Мова – не калька: словник української мови

повна безвихідь

Правильніше: хоч у кулак труби; куди не кинь – всюди клин
Мова – не калька: словник української мови

на всьому просторі, який можна побачити

Правильніше: скільки оком кинь
Мова – не калька: словник української мови

куди не кинь оком

Правильніше: куди не гляне око
Мова – не калька: словник української мови

куди не кинь – всюди клин

Правильніше: куди не кинь, а наверх дірою
Мова – не калька: словник української мови

кругом; усюди

Правильніше: навколо, довкола, навкруги; скрізь; куди не кинь (не глянеш, не окинеш) оком
Мова – не калька: словник української мови

його кинуло в піт

Правильніше: його пройняв піт
Мова – не калька: словник української мови

залишмо цю розмову

Правильніше: киньмо (облишмо) цю розмову
Мова – не калька: словник української мови

з усіх боків; у всіх відношеннях

Правильніше: куди не кинь (не глянь)
Мова – не калька: словник української мови

всюди

Правильніше: куди не кинь оком
Мова – не калька: словник української мови