КИДАЄ — СЛОВОВЖИВАННЯ

трясе як в гарячці

Правильніше: кидає то в жар, то в холод
Мова – не калька: словник української мови

той, що кидає слова на вітер

Правильніше: скоробреха; щедрий на пусті слова (обіцянки)
Мова – не калька: словник української мови

кидає в жар і в холод

Правильніше: поймає (понімає) кого вогнем і морозом (холодом); палить і морозить
Мова – не калька: словник української мови

кидає в дрож

Правильніше: дрижаки б'ють
Мова – не калька: словник української мови

збуджений; схвильований

Правильніше: кидає то в жар, то в холод
Мова – не калька: словник української мови

уставляти палки в колеса

Правильніше: кидати колоди під ноги; совати дрючки в колеса
Мова – не калька: словник української мови

ставити палки в колеса

Правильніше: кидати колоди під ноги
Мова – не калька: словник української мови

розкидатися словами

Правильніше: кидати через верхню губу; давати волю язику
Мова – не калька: словник української мови

пустословити

Правильніше: ляпати (грішити) язиком; говорити (кидати) слова на вітер
Мова – не калька: словник української мови

приводити в захоплення

Правильніше: поривати; захоплювати; кидати в захват кого
Мова – не калька: словник української мови

поширювати погану славу

Правильніше: кидати (наводити, класти, накидати) тінь
Мова – не калька: словник української мови

поглядати

Правильніше: зводити очима; кидати оком
Мова – не калька: словник української мови

перший блін комом

Правильніше: перша чарка колом; перші коти за плоти; перші котята у воду кидають; перші щенята за плоти кидають; кожне діло попервах не йде (не ладиться); перший бублик (млинець) гливкий
Мова – не калька: словник української мови

перешкоджати

Правильніше: не давати ходу; ставати на заваді (на дорозі); кидати колоди під ноги; сидіти кісткою в горлі
Мова – не калька: словник української мови

обдурювати кого-небудь

Правильніше: кидати пісок у вічі; наводити полуду (більмо) на очі; возити попа в решеті
Мова – не калька: словник української мови

наговорювати на когось

Правильніше: обмовляти когось; кидати (наводити, класти, накидати) тінь
Мова – не калька: словник української мови

метати погляди на кого

Правильніше: кидати оком (очима) на кого (по кому); скидати очі (оком, очима) на кого; метати (глипати, вергати, стріляти) очима на кого; зиркати на кого (по кому); позирати на кого
Мова – не калька: словник української мови

метати бісер перед свиньми

Правильніше: кидати (розсипати) перла перед свинями (свиньми); стелити пуховик свині
Мова – не калька: словник української мови

кидати тінь

Правильніше: уводити в неславу; кидати пляму
Мова – не калька: словник української мови

кидати слова на вітер

Правильніше: говорити на вітер; розкидатися словами
Мова – не калька: словник української мови

кидати рукавичку

Правильніше: викликати на герць
Мова – не калька: словник української мови

кидати погляд

Правильніше: кидати оком; метнути оком (поглядом); позиркувати; стріляти (стригти) очима
Мова – не калька: словник української мови

кидати в піт

Правильніше: обсипати потом; ударяти в піт
Мова – не калька: словник української мови

кидати в жар

Правильніше: обсипати жаром; проймати морозом; як вогнем обхопити
Мова – не калька: словник української мови

даром, марно, необдумано витрачати гроші

Правильніше: кидати (пускати, розкидати) на вітер гроші
Мова – не калька: словник української мови

даремно (марно) говорити що-небудь

Правильніше: кидати слова на вітер
Мова – не калька: словник української мови

гніватися, сердитися, злитися, злоститися

Правильніше: метати громи й блискавки; вергати (кидати) громи; важким духом дихати; бісом дивитися; впадати в гнів; зібрати всіх сусідів на брови; кипіти злобою
Мова – не калька: словник української мови

глузувати (кепкувати) з кого-небудь

Правильніше: моркву терти комусь; насмішки кидати
Мова – не калька: словник української мови

ганьбити когось (щось)

Правильніше: кидати (наводити, класти, накидати) тінь
Мова – не калька: словник української мови