ЗУМОВЛЮЮТЬ — СЛОВОВЖИВАННЯ
Зумовити і обумовити
Перевірте вживання:
зумовлювати — спричинювати, викликати щось;
і обумовлювати — обмежувати якимись умовами, обставинами, застереженнями.
ЗУМОВЛЮВАТИ | ОБУМОВЛЮВАТИ |
---|---|
Арктичний циклон зумовив ранній сніг в Україні. | В договорі обидві сторони обумовили низку питань. |
ТИПОВА ПОМИЛКА:
Ситуація у світі обумовила зростання цін на продовольство. — Ситуація у світі зумовила зростання цін на продовольство.
Зумо́влювати
«Бути причиною чогось», «створювати умови для виникнення чогось». «Глибокі теоретичні знання зумовили успіх ученого в розробці досліджуваної проблеми». «Ці особливості розвитку хребта дитини і підлітка зумовлюють його легку піддатливість і можливе викривлення при неправильних положеннях тіла та довготривалих напруженнях, особливо однобічних». (З журналу.) «За своїм ідейно-тематичним змістом науково-фантастична література надзвичайно багата й різноманітна. Різноманітність тематики зумовлює і різноманітність художніх засобів». (З журналу.) «Долю книги зумовлюють однаковою мірою і якості книги, і якості читача — його вдача, інтереси й смаки». (Ю. Смолич.)
Замість зумовлювати дуже часто без достатніх підстав вживають слово обумовлювати (див. нижче). Наприклад: «Досягнення біології сприяють розвитку сільського господарства, харчової промисловості, обумовлюють прогрес медицини». (З газети.)
У цьому прикладі слід було вжити слово зумовлювати, а не обумовлювати.
Замість зумовлювати дуже часто без достатніх підстав вживають слово обумовлювати (див. нижче). Наприклад: «Досягнення біології сприяють розвитку сільського господарства, харчової промисловості, обумовлюють прогрес медицини». (З газети.)
У цьому прикладі слід було вжити слово зумовлювати, а не обумовлювати.
зумовлювати – обумовлювати
Вельми поширена похибка: мовці плутають ці слова, вживаючи одне замість одного. «Розвиток науки і техніки обумовив піднесення вітчизняної економіки». У цьому реченні за змістом треба було поставити зумовлювати, а не обумовлювати. Яка ж між ними семантична відмінність?
Зумовлювати – ставати причиною чогось, викликати щось. «Науково-фантастична література надзвичайно багата й розмаїта. Різноманітність тематики зумовлює і різноманітність художніх засобів» (з журналу). «Гарна оплата зумовила і якісну роботу». Інше значення дієслова: «будучи умовою існування або формування чогось, визначати його якість, характер, специфіку». «Моря, океани... не тільки надихають поетів. Разом із Сонцем вони зумовлюють клімат нашої планети» (з журналу).
Обумовлювати – обмежувати якимись умовами, обставинами, застереженнями. «В угоді обидві сторони обумовили ряд питань», «Адміністрація підприємства не могла вимагати виконання роботи, яку не було обумовлено при укладанні колективного договору» (з газети).
Зумовлювати – ставати причиною чогось, викликати щось. «Науково-фантастична література надзвичайно багата й розмаїта. Різноманітність тематики зумовлює і різноманітність художніх засобів» (з журналу). «Гарна оплата зумовила і якісну роботу». Інше значення дієслова: «будучи умовою існування або формування чогось, визначати його якість, характер, специфіку». «Моря, океани... не тільки надихають поетів. Разом із Сонцем вони зумовлюють клімат нашої планети» (з журналу).
Обумовлювати – обмежувати якимись умовами, обставинами, застереженнями. «В угоді обидві сторони обумовили ряд питань», «Адміністрація підприємства не могла вимагати виконання роботи, яку не було обумовлено при укладанні колективного договору» (з газети).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)