ЗНАЮЧЕ — СЛОВОВЖИВАННЯ

не знаючий горя

Правильніше: безнапасний; безжурний
Мова – не калька: словник української мови

кваліфікований; компетентний

Правильніше: вправний; умілий; знаючий; обізнаний; досвідчений; фаховий; підкутий на всі чотири
Мова – не калька: словник української мови

знаючий толк

Правильніше: тямущий
Мова – не калька: словник української мови

знаючий собі ціну

Правильніше: сповнений самоповаги; упевнений у собі
Мова – не калька: словник української мови

знаючий рахунок грошам

Правильніше: ощадливий
Мова – не калька: словник української мови

знаючий міру

Правильніше: поміркований
Мова – не калька: словник української мови

знаючий

Правильніше: тямущий, тямучий, тямовитий; тямкий
Мова – не калька: словник української мови

Знаючий — що (котрий, який) знається (розуміється, тямить), тямущий (тямучий), тямовитий, тямкий

«Тут треба знаючої людини» — прочитали ми в одному оповіданні, де автор допустився подвійної помилки, незугарно переклавши російську фразу: «Здесь нужен знающий человек». Передусім упадає в очі невластива українській мові форма активного дієприкметника — знаюча, а по-друге, її створено від дієслова знати, хоча треба виходити від дієслова знатися, цебто — «тямити на чомусь».
Цю фразу можна було б замінити описовою формою: «Тут треба людини, що (яка, котра) знається (розуміється, тямить, а можна, скористувавшись близькими за значенням прикметниками, й так висловитися: «Тут треба тямущої (тямучої, тямовитої, тямкої) людини».

Знаючі працівники

Правильніше: Обізнані працівники