ЗНАЮЧЕ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
не знаючий горя
Правильніше:
безнапасний; безжурний
Мова – не калька: словник української мови
кваліфікований; компетентний
Правильніше:
вправний; умілий; знаючий; обізнаний; досвідчений; фаховий; підкутий на всі чотири
Мова – не калька: словник української мови
знаючий толк
Правильніше:
тямущий
Мова – не калька: словник української мови
знаючий собі ціну
Правильніше:
сповнений самоповаги; упевнений у собі
Мова – не калька: словник української мови
знаючий рахунок грошам
Правильніше:
ощадливий
Мова – не калька: словник української мови
знаючий міру
Правильніше:
поміркований
Мова – не калька: словник української мови
знаючий
Правильніше:
тямущий, тямучий, тямовитий; тямкий
Мова – не калька: словник української мови
Знаючий — що (котрий, який) знається (розуміється, тямить), тямущий (тямучий), тямовитий, тямкий
«Тут треба знаючої людини» — прочитали ми в одному оповіданні, де автор допустився подвійної помилки, незугарно переклавши російську фразу: «Здесь нужен знающий человек». Передусім упадає в очі невластива українській мові форма активного дієприкметника — знаюча, а по-друге, її створено від дієслова знати, хоча треба виходити від дієслова знатися, цебто — «тямити на чомусь».
Цю фразу можна було б замінити описовою формою: «Тут треба людини, що (яка, котра) знається (розуміється, тямить)», а можна, скористувавшись близькими за значенням прикметниками, й так висловитися: «Тут треба тямущої (тямучої, тямовитої, тямкої) людини».
Цю фразу можна було б замінити описовою формою: «Тут треба людини, що (яка, котра) знається (розуміється, тямить)», а можна, скористувавшись близькими за значенням прикметниками, й так висловитися: «Тут треба тямущої (тямучої, тямовитої, тямкої) людини».
Знаючі працівники
Правильніше:
Обізнані працівники