ЗНАЧЕННЯ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: це не має значення (ваги); це пусте; це дурниця; менше з тим; байдуже; дарма

Правильніше: звестися нанівець (на хвоста)

Правильніше: марнота марнот

Правильніше: вермішельні справи

Правильніше: набувати ваги

Правильніше: надавати особливої ваги (особливого значення)

Правильніше: важливе значення

Правильніше: не надавати ваги (значення) чому; легковажити; дивитися крізь пальці

Правильніше: не має ніякого значення

Правильніше: поставити з голови на ноги

Правильніше: надавати великої ваги

Правильніше: мати вирішальне значення (вагу)

Правильніше: важити над усе

Правильніше: багато важити; мати велику вагу

Правильніше: його вага (значення) впала; він утратив вагу (значення); він спустився до низин; він пішов униз; зійшов ні в честь, ні в славу

Правильніше: спадати в ціні

Правильніше: падати з п'єдесталу

Правильніше: відступити на другий план

Правильніше: звестися (обернутися) нанівець

Правильніше: мати значення

Правильніше: відігравати важливу роль; мати важливе значення

1. Зміст – значення
Синоніми, яких об'єднує поняття «внутрішня основа, особливість, сутність чогось». Найпоширенішим щодо цього є слово зміст. Зміст життя, зміст поведінки, зміст повідомлення, зміст статті. Як термін уживається словосполучення зміст і форма (в мистецтві). Терміном виступає також лексема значення. Граматичне значення. Іменник смисл для вираження суті чого-небудь тепер майже не застосовується і належить до розмовної форми. Отже, замість таких висловів, як смисл слова, смисл творчості, треба ставити значення слова, але зміст речення, зміст творчості.
Смисл використовують неправомірно і в значенні «розум», «глузд». Нормативні в цьому разі тільки звороти тверезий розум, здоровий глузд. А помилкові вислови у смислі того, в якому смислі, є смисл, немає смислу годиться замінювати сполученнями у розумінні того, в якому розумінні, щодо того, є рація (сенс), немає рації (сенсу).
2. Відігравати роль, а не значення
Чому не бажано вдаватися до словосполучення відігравати значення? В українській мові є фразеологізм відігравати роль, який семантично відповідає зворотові мати значення. («Школа відіграє велику роль у вихованні молодого покоління»). Синонімічність висловів, зауважувала лінгвіст Євгенія Чак, штовхає деяких мовців на стилістичну помилку з дієсловом відігравати: вони поєднують його зі словом значення, утворюючи неправильне сполучення відігравати значення. Ще одна поширена стилістична помилка: вживають вислів відігравати функцію замість виконувати функцію.
З фразеологізмом відігравати роль часом трапляється й інша трансформація: дехто замість відігравати вживає лексему грати і припускається ще однієї стилістичної похибки. Сказати «це не грає ролі» не можна. Словосполучення грати роль у літературній мові використовується лише в значенні «виконувати роль дійової особи в п'єсі» (наприклад, він грає роль Гамлета. Останнім часом частіше кажуть виконує – «виконує роль Гамлета») або в значенні «удавати з себе когось» (приміром, «він грає роль благодійника»). Порівн. ще: «Богдан Ступка своєрідно грає роль Миколи Задорожного в драмі Івана Франка «Украдене щастя», «Марія Бієшу чудово грає роль мадам Батерфляй в опері Джакомо Пуччині «Чіо-Чіо-Сан». Сполученням грати роль можна передати це значення російського вислову, коли хтось удає з себе когось (за посадою, походженням, вдачею та ін.): «Він грав роль великого начальника» (хворого, щирої людини), тобто прикидався великим начальником, хворим, щирою людиною.

Правильніше: Надаючи значення

Правильніше: Не надав значення

Правильніше: Значення слова

Правильніше: Виховання відіграє помітну роль

Правильніше: у точному (буквальному) значенні слова

Правильніше: у повному розумінні (значенні)

Правильніше: в якому значенні (сенсі)?

Чи змінюється значення слів правило, розв'язний, розсильний, торочити, транспорт від зміни наголосу в них?
Безперечно.
Правило (наголос на першому складі) – положення або зібрання положень; принцип, що ним керуються у співжитті, поведінці тощо. Правила поведінки, граматичне правило.
Правило (наголос на другому складі) – пристрій, на якому щось розрівнюють. Металеве правило.
Розв'язний (наголос на другому складі) – який поводиться безцеремонно, зухвало. Розв'язний хлопчисько.
Розв'язний (наголос на останньому складі) – який можна розв'язати, вирішити. Розв'язна задача (в арифметиці).
Розсильний (наголос на другому складі) – той, хто розносить за призначенням листи, пакети, виконує інші доручення; кур'єр. Прийшов розсильний.
Розсильний (наголос на останньому складі) – 1. Який слугує для запису кореспонденції, що її розносить кур'єр. Розсильна книга, розсильний зошит. 2. Призначений для розсилання. Розсильні пакети.
Торочити (наголос на другому складі), розмовне – говорити одне й те саме, повторювати щось по кілька разів. Безугавно торочить. А також вести несерйозну розмову, верзти нісенітницю, базікати. Що ти торочиш?
Торочити (наголос на передостанньому складі) – 1. Висмикувати нитки з країв тканини, роблячи торочки. Торочити рушники. 2. Обшивати облямівкою краї одягу і т. ін. для оздоби.
Транспорт (наголос на першому складі) – засоби перевезення. Сучасний транспорт, міський транспорт, залізничний транспорт.
Транспорт (наголос на останньому складі), бухг. – перенесення суми на другу сторінку. Здійснено транспорт.

1. Чи правильно з погляду літературної норми використовувати прислівник десь у значенні «кудись» (як, наприклад, у народній пісні «Десь поїхав мій миленький...»)?
Правильно. Таке вживання досить поширене, і словники останніх років жодних обмежувальних рекомендацій не подають. Десь у значенні «кудись» вказує на те, що напрямок дії або зовсім невідомий, або відомий не в деталях. «Чудові магістралі, очищаючись від барикад, витягуються в далеч, біжать десь за місто» (Олесь Гончар). «А разом з тим десь з глибини сочились підземні джерела і гасили вогонь» (Михайло Коцюбинський). Принагідно варто сказати і про використання прислівника де в значенні «куди».
В українській мові слово де, що означає «в якому місці», може вживатися і в розумінні куди, тобто «в яке місце», «в якому напрямку», і звідки («з якого місця», «з якого боку»). Найчастіше де в значенні «куди» виступає в реченнях, які мають у своєму складі дієслова, що передають зміст «раптове чи ніким не помічене, несподіване, таємне зникнення або виникнення»: подітися, взятися (в розумінні з'явитися). «Де поділися ви, голоснії слова...» (Леся Українка).
Однак здебільшого прислівники куди і де (в значенні «куди») вживають паралельно. Порівн. у Тараса Шевченка в «Гайдамаках»: «Порай мені ще раз, де дітись з журбою», «Єсть у мене діти, та де їх подіти?»; «І хлинули сльози, дрібні-дрібні полилися. Де вони взялися? І там же: «Куди ж воно ділось? відкіля взялось?»
2. У яких значеннях виступає прислівник значно?
1. «Дуже, сильно». Наприклад: «Значно поріділи ліси в Європі» (Михайло Чабанівський).
2. У значенні «набагато, багато» з порівняльним ступенем прислівника і прикметника. «Ходжу значно краще, задишка менша» (Михайло Коцюбинський), «Протока була значно ширша, ніж це відразу здалося» (Юрій Смолич).
Не слід обмежувати текст викладу прислівником значно, коли є змога варіювати його іншими синонімами, скажімо, замість «значно більша» – «куди більша», «значно спростити» – «набагато спростити» тощо.
Надуживають у мовленні також прикметником значний. Раз у раз чуємо і читаємо: значні успіхи, значний вплив, значно вищий результат і подібне. А точніше й краще було б: чималі (неабиякі, великі) успіхи (вплив), далеко (або куди, набагато) вищий.

Правильніше: У точному значенні цього слова