ЗЕМЛЕДЕЛЬЧЕСКИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ
Землеробство, хліборобство, рільництво, обробіток (обробка) землі
На табличках, на штампах і печатках, у діловому листуванні й на сторінках періодичних видань ми читаємо слова землероб, землеробство, землеробський, але цих слів не знайдемо в нашій класичній літературі та фольклорі, не чуєм і в живій народній мові. Чому? Тому що ці штучні слова мають поряд себе давні українські, які цілком відповідають російським земледелец, земледелие, земледельческий, а саме: хлібороб, рільник, ратай, хліборобство, рільництво, хліборобський, рільничий. Наведемо приклади з класики й живої народної мови: «Масюк любив хліборобство» (І. Нечуй-Левицький); «Мій батько — з діда-прадіда хлібороб, любив землю, з землі й жив» (із живих уст); «Чекає ратая, паруючи, чорнозем» (М. Рильський); «Ниво неорана, ниво несіяна... де твої ратаї? Де твої сіячі?» (М. Чернявський); «Дитина без школи, що рільник без поля» (Ю. Федькович).
До того ж слова землероб, землеробство створено невдало з двох складових частин — іменника земля й дієслова робити, тимчасом як тут, коли навіть визнати потребу створення нового слова, слід було б узяти дієслово обробляти, адже землероб не робить землю, як то виходить за аналогією до слів бракороб (той, що робить брак), дармороб (той, що робить дарма), а обробляє землю. Тим-то ці терміни, створені всупереч законам українського словотвору, так важко прищепити в живому мовленні. Водночас українське слово хлібороб не тільки й далі живе в устах народу, але його вподобали й освоїли в своїй мові росіяни (хлебороб, а також хлопкороб тощо).
Творці й прибічники слів землероб, землеробство, не заперечуючи, що, коли йдеться про вирощування хлібів, краще користуватись іменниками хлібороб, хліборобство, запитують: а як обійтись без слова землеробство, коли маємо діло з вирощуванням технічних культур? Адже є країни, де хліб не сіють. Відповідь на це дає наш Українсько-російський словник АН УРСР, пояснюючи значення слова рільництво: 1) полеводство, 2) земледелие, — й наводить слушну ілюстрацію: «...проґрес техніки в сільському господарстві виявляється по-різному, залежно від системи сільського господарства, залежно від системи рільництва».
На жаль, широковживане в нашій поезії слово ратай майже зникло з нинішнього вжитку.
До того ж слова землероб, землеробство створено невдало з двох складових частин — іменника земля й дієслова робити, тимчасом як тут, коли навіть визнати потребу створення нового слова, слід було б узяти дієслово обробляти, адже землероб не робить землю, як то виходить за аналогією до слів бракороб (той, що робить брак), дармороб (той, що робить дарма), а обробляє землю. Тим-то ці терміни, створені всупереч законам українського словотвору, так важко прищепити в живому мовленні. Водночас українське слово хлібороб не тільки й далі живе в устах народу, але його вподобали й освоїли в своїй мові росіяни (хлебороб, а також хлопкороб тощо).
Творці й прибічники слів землероб, землеробство, не заперечуючи, що, коли йдеться про вирощування хлібів, краще користуватись іменниками хлібороб, хліборобство, запитують: а як обійтись без слова землеробство, коли маємо діло з вирощуванням технічних культур? Адже є країни, де хліб не сіють. Відповідь на це дає наш Українсько-російський словник АН УРСР, пояснюючи значення слова рільництво: 1) полеводство, 2) земледелие, — й наводить слушну ілюстрацію: «...проґрес техніки в сільському господарстві виявляється по-різному, залежно від системи сільського господарства, залежно від системи рільництва».
На жаль, широковживане в нашій поезії слово ратай майже зникло з нинішнього вжитку.