ЗДОБУВАЧ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Замініть для урізноманітнення мовлення й уточнення думки іменник добувач на один з варіантів:

здобувач, здобувець — той, хто що-небудь здобуває;

видобувник — той, хто займається видобуванням, наприклад, корисних копалин.

Замініть іменник здобувач, якщо мовиться про особу, яка в загальному значенні претендує на щось, на правильний варіант: претендент.

АЛЕ:

здобувач — особа, що претендує на здобуття наукового ступеня (без навчання в аспірантурі).

Перевірте вживання іменника пошукач, пошукувач і в разі потреби замініть:

здобувач (чого) — особа, що претендує на здобуття наукового ступеня (без навчання в аспірантурі);

претендент (на що) — особа, яка претендує на щось;

шукач — особа, яка шукає щось;

пошуковик — сервіс, сайт для пошуку інформації;

(веб-)браузер, оглядач, (веб-)переглядач — програма для роботи з гіпертекстом.

ПРИМІТКА:

Слова пошукач, пошукувач у деяких текстах вживають на позначення особи, яка претендує на здобуття наукового ступеня, однак у словниках термін із таким значенням не зафіксовано. Крім того, особу, яка працює над дисертацією, навчаючись в аспірантурі, доречно називати аспірантом.

Обидва слова побутують у мові науковців, котрі захищають кандидатські або докторські дисертації. Тож якій лексемі надавати перевагу? Згадаймо, що на титульній сторінці дисертаційного дослідження й на авторефераті написано: «Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата (доктора...).» Отже, дисертація на здобуття, а той, хто захищає її, природно, здобувач, а не пошукувач. Крім того, звернімо увагу на вислів науковий ступінь (ступінь – іменник чоловічого, а не жіночого роду), що цілком закономірно заступив поширене у мовній практиці словосполучення вчений ступінь: адже захищається наукова розвідка, автор її – науковець.
Члени спеціалізованої ради слухають, як виступає здобувач, аналізують захист і присуджують йому науковий ступінь кандидата або доктора. Саме присуджують, а не присвоюють; цю останню дію зафіксовано в іншому вислові: присвоїти наукове звання, наголошується у посібнику «Культура мови на щодень».
На адресу (а не в адрес) спеціалізованої ради надходять відгуки (якраз цьому іменникові належить пріоритет за місцем у словотвірній будові української мови, а не відзиву) про автореферат. Зачитують відгук провідної (а не ведучої) організації. Висновок автор дисертації заслуговує наукового ступеня, або заслуговує присудження наукового ступеня відповідає сучасним літературним нормам.

Правильніше: (наукового звання)
пошукувач, здобувач

Правильніше: Здобувач (наукового звання)