ЗВЕДУ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: зуб із зубом не зведе

Правильніше: напали судоми (корчі)

Правильніше: звести когось лобами

Правильніше: звести віч-на-віч

Правильніше: звести на пси; занапастити

Правильніше: звести віч-на-віч

Правильніше: звести нанівець

Правильніше: звести докупи

Правильніше: облічитися з ким; помститися на кому; поквитатися

Правильніше: присолодити язика

Правильніше: удругоряднити

Правильніше: кінці докупи пов'язати (стягти)

Правильніше: позбавити розуму

Правильніше: на той світ (у могилу, у яму) загнати; упровадити до гробу; звести зі світу

Правильніше: скорчило ногу кому; зсудомило ногу кому

Правильніше: звести дівчину

Правильніше: звести на манівці

Правильніше: змішати карти; збаламутити; збити з пантелику; звести на манівці

Правильніше: звести віч-на-віч; зробити зводини

Перевірте вживання дієслова привести і в разі потреби використайте стилістично влучніші синоніми або замініть:

призвести, спричинити — стати причиною якого-небудь стану у когось, якихось учинків;

навести — повідомити, подати щось (цитати, слова, цифри і т. ін.) для підкріплення своєї думки;

надати — додати, добавити яку-небудь якість, властивість;

звести — про математичну операцію.

АЛЕ:

привести — допомогти або примусити йти з собою.

Він привів із собою гостей.

«Вершник перевів подих, кинув оком на юрбу»; «Йому навіть подих перехопило. Скільки тут хліба!» Навівши ці фрази, взяті з творів сучасних українських письменників, тонкий знавець нашої мови Борис Антоненко-Давидович звернув увагу на недоречність у них слова подих. Адже воно означає не «дихання», а «подув»: «Клени обсипаються від найменшого подиху вітерця» (Олесь Донченко), або вказує на нові впливи: «Подих нової епохи дійшов і до цього маленького міста» (з журналу). Російські відповідники – дуновение, веяние.
Навпаки, там, де йдеться про дихання, українська класика вдавалася до слів дух («Вона аж зблідла, дух забивсь» – Іван Нечуй-Левицький; «Молодиця не переведе духу, верещить» – Марко Вовчок), віддих («Він затамовує навіть віддих, боячись подати знак життя» – Михайло Коцюбинський), дихання («Інші квіти в диханні весни розцвітуть» – Володимир Сосюра).
Російському вислову задержать дыхание відповідають затамувати (зупинити, затримати) дух («Вони проминули ще десяток склепів, затамувавши дух» – Юрій Смолич), затамувати віддих («Олег, затамувавши віддих, визирнув з-за димаря» – Олесь Донченко). А зворот перевести дыхание перекладається українською звести дух, перевести (відвести) дух, відсапнути («Лаговський важко одсапнув з того прудкого ходіння» – Агатангел Кримський), відітхнути («Я став, відітхнув важко, озирнувся довкола і знов відітхнув» – Іван Франко). У російського нельзя дух перевести – українські відповідники не можна дух відвести, не здихнутися.

«Вершник перевів подих, кинув оком на юрбу»; «Йому навіть подих перехопило. Скільки тут хліба!» — читаємо в творах сучасних українських письменників і мимоволі згадуємо статтю М. Рильського «Словник і питання культури мови», надруковану в «Радянській Україні» 3 й 4 квітня 1963 р., де тонкий знавець української мови звертає між іншим увагу на недоречність у таких фразах слова подих. Адже це слово означає не «дихання», а «подув»: «Клени обсипаються від найменшого подиху вітерця» (О. Донченко), — або вказує на нові впливи: «Подих нової епохи дійшов і до цього великого міста» («Вітчизна»). Російські відповідники — дуновение, веяние.
Навпаки, там де йдеться про дихання, українська класика вдавалась до слів дух («Вона аж зблідла, дух забивсь». — І. Нечуй-Левицький; «Молодиця не переведе духу, верещить». — Марко Вовчок), віддих («Він затамовує навіть віддих, боячись подати знак життя». — М. Коцюбинський), дихання («Інші квіти в диханні весни розцвітуть». — В. Сосюра).
Російському вислову задержать дыхание відповідають українські затамувати (зупинити, затримати) дух («Вони проминули ще десяток склепів, затамовуючи дух». — Ю. Смолич), затамувати віддих («Олег, затамувавши віддих, визирнув з-за димаря». — О. Донченко); російському перевести дух (дыхание) — українські вислови звести дух («А ви дайте мені дух звести». — Марко Вовчок), перевести (відвести) дух («Вийшовши на високу гору, вони стали проти самого пам'ятника, щоб перевести трохи дух». — І. Нечуй-Левицький), відсапнути («Лаговський важко одсапував з того прудкого ходіння». — А. Кримський), відітхнути («Я став, відітхнув важко, озирнувся довкола і знов відіткнув». — І. Франко). Російському вислову нельзя дух перевести відповідають українські не можна дух відвести, не здихнутися, не здихатися («Аж не здишеться, мов тільки що вловлений горобчик». — П. Куліш).