ЗБІРКУ — СЛОВОВЖИВАННЯ

колекція

Правильніше: збірка; зібрання
Мова – не калька: словник української мови

зібрання коштів

Правильніше: збірка коштів
Мова – не калька: словник української мови

антологія

Правильніше: збірка; добірка
Мова – не калька: словник української мови

альманах, антологія

Правильніше: літературна збірка творів
Мова – не калька: словник української мови

Збі́рка, збі́рник, зібра́ння

Ці слова часто не розрізняють за значенням, тим часом кожне з них має свої смислові відтінки.
Збірка — це однотомне або кількатомне видання творів одного автора. Наприклад: збірка віршів Сосюри, збірка оповідань молодого прозаїка і т. ін. «Перша книга Тичини — збірка віршів «Сонячні кларнети» — вийшла в 1918 р.» «Гребінка своєю збіркою блискуче підтвердив прогресивну думку про життєвість і необхідність введення в літературу живої української народної мови». «Свою збірку поезій Ю. Яновський назвав «Прекрасна УТ». УТ — це Україна трудящих». « …1939 р. видано повну збірку творів Шевченка у п'яти томах». (З журналів.)
Збірник найчастіше вживають, коли мова йде про книжку, в якій зібрано художні твори або наукові статті кількох або багатьох авторів, тексти певного призначення, різні матеріали, документи. Наприклад: філологічний збірник, збірник диктантів.
Зібрання означає сукупність творів якогось автора, багатотомне видання творів певного автора (слово зібрання в інших значеннях не розглядаємо).
Багатотомне видання творів одного автора можна назвати і зібранням і збіркою (наприклад: «П'ятдесятитомне зібрання творів І. Франка» і «П'ятдесятитомна збірка творів І. Франка»), але про однотомне видання творів одного автора кажуть, що це збірка, а не зібрання.
Отже, збірка найчастіше вживається, коли в книжці зібрані твори одного автора, збірник — коли різні документальні матеріали або твори різних авторів; зібрання — багатотомне видання творів одного автора.

збірка – збірник – зібрання

Ці слова часто не розрізняють за значенням, тоді як кожне з них має свої змістові відтінки. Збірка – однотомне (рідше кількатомне) видання художніх творів одного автора або фольклорних записів. Збірка поезій, збірка дум.
Збірник – посібник з математики, фізики, мови тощо; книжка, що містить у собі різні матеріали, документи, зведені закони, тексти певного призначення; видання, до якого входять художні твори кількох чи багатьох авторів. Збірник задач, збірник диктантів; збірник наказів і розпоряджень, збірник новел молодих письменників.
Зібрання – переважно багатотомне видання творів якогось автора. Його можна назвати і зібранням, і збіркою. Наприклад, «П'ятдесятитомне зібрання творів Івана Франка» і «П'ятдесятитомна збірка творів Івана Франка». Але про однотомне видання творів одного автора кажуть, що це збірка, а не зібрання.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)