ЗБИТКОВІ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
понести втрати (збитки)
Правильніше:
зазнавати втрат (збитків); утрачатися; мати збитки (втрати)
Мова – не калька: словник української мови
нести збитки
Правильніше:
зазнавати збитків (втрат); мати збитки (втрати)
Мова – не калька: словник української мови
нанести ущерб (збитки, шкоду)
Правильніше:
завдати шкоди (збитків, втрат); учинити (заподіяти) шкоду (збитки, втрати); нашкодити (пошкодити, зашкодити) кому
Мова – не калька: словник української мови
урон , нанести урон
Правильніше:
збитки
завдати збитків
Ця афера завдала величезних збитків державі.
завдати збитків
Ця афера завдала величезних збитків державі.
Словник-антисуржик.
При цьому поніс великі збитки
Правильніше:
При цьому зазнав великих збитків
щоб досадити
Правильніше:
на злість; на збитки; щоб (аби) дозолити
Мова – не калька: словник української мови
усім смертям на зло
Правильніше:
усім смертям на збитки; щоб смерть колька взяла; щоб смерті гірко стало; щоб пекло засміялося
Мова – не калька: словник української мови
ударити по кишені
Правильніше:
завдати збитків
Мова – не калька: словник української мови
убиток
Правильніше:
збиток
Мова – не калька: словник української мови
принесло збитків на суму
Правильніше:
завдало збитків на суму
Мова – не калька: словник української мови
неприбутковий, збитковий
Правильніше:
невигідний
Мова – не калька: словник української мови
на шкоду собі
Правильніше:
на свою голову; собі на збитки
Мова – не калька: словник української мови
на зло
Правильніше:
всупереч, наперекір; на збитки
Мова – не калька: словник української мови
компенсувати збитки
Правильніше:
відшкодувати втрати
Мова – не калька: словник української мови
він терпить матеріальні збитки
Правильніше:
його обсіли злидні; він обтяжений злигоднями
Мова – не калька: словник української мови
коли слід уживати дієслово носити?
Це слово передає зміст «узявши когось, щось, переміщати, доставляти кудись», «надягати на себе, мати на собі або при собі». Наприклад: «З найближчих сіл лісовими стежками бійці несли на плечах важкі човни» (Олесь Гончар), «Катерина по садочку ходить, на рученьках носить сина» (Тарас Шевченко), «Прийшов старий Кулик, що один на все село носив ще оселедець» (Панас Мирний). Виступає і в переносному значенні, в образних висловах, де мовиться про рух, дію: «Таки явивсь! Де тебе носило так довго?» (Леся Українка); високо нести голову, важкий хрест нести, лиха година несе, носити камінь за пазухою, ноги не носять.
Але його в українській мові не пов'язують з речами нерухомими, які не можуть щось нести. Коли йдеться про найменування вулиць, бульварів, парків, закладів, організацій, товариств тощо, тоді краще вдаватися до дієслів зватися або мати назву. «Наша вулиця зветься (а не носить назву) Жилянська», «Житловий масив має назву Відрадний».
Лексему приносити треба замінити іншими дієсловами, скажімо, в таких фразах:
принесло збитків на суму... – завдало збитків на суму...
приносити шкоду – завдавати шкоди
принести подяку – скласти подяку
принести переворот у техніці – зробити переворот у техніці
приносити неприємності – завдавати прикростей
приносити присягу – присягати.
Але його в українській мові не пов'язують з речами нерухомими, які не можуть щось нести. Коли йдеться про найменування вулиць, бульварів, парків, закладів, організацій, товариств тощо, тоді краще вдаватися до дієслів зватися або мати назву. «Наша вулиця зветься (а не носить назву) Жилянська», «Житловий масив має назву Відрадний».
Лексему приносити треба замінити іншими дієсловами, скажімо, в таких фразах:
принесло збитків на суму... – завдало збитків на суму...
приносити шкоду – завдавати шкоди
принести подяку – скласти подяку
принести переворот у техніці – зробити переворот у техніці
приносити неприємності – завдавати прикростей
приносити присягу – присягати.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
збитковий – збиточний
Ці прикметники також семантично відмінні.
Збитковий – який завдає матеріальних втрат; невигідний. Збиткове господарство, збиткове виробництво, збиткове підприємство, збиткове видання. Збиточний (збитошний) – здатний на прикрі вчинки; пустотливий; що виражає лукавство. «Все, що довго носив у серці на зарозумілого, збитошного сусіда, повалило зараз у нього наверх» (Володимир Бабляк), «Сміявся, як збиточне дитя з-під маминого подола» (Роман Іваничук).
Збитковий – який завдає матеріальних втрат; невигідний. Збиткове господарство, збиткове виробництво, збиткове підприємство, збиткове видання. Збиточний (збитошний) – здатний на прикрі вчинки; пустотливий; що виражає лукавство. «Все, що довго носив у серці на зарозумілого, збитошного сусіда, повалило зараз у нього наверх» (Володимир Бабляк), «Сміявся, як збиточне дитя з-під маминого подола» (Роман Іваничук).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Чи можна вважати іменники витрати, видатки, втрати, затрати, збитки тотожними і взаємозамінними?
Сполучуваність цих лексем свідчить, що вони розрізняються значеннєвими відтінками. Словники тлумачать витрати і затрати як синонімічні, коли йдеться про кошти, матеріальні цінності, витрачену енергію, робочу силу, працю тощо. Але в термінологічному слововживанні усталився іменник витрати, приміром: грошові витрати, матеріальні та фінансові витрати, питомі витрати, витрати капіталу, витрати праці. Якщо мають на увазі тільки гроші, виділені, витрачені на щось, послуговуються взаємозамінними словами витрати і видатки. Наприклад: адміністративно-господарські витрати (видатки), бюджетні витрати (видатки), комерційні витрати (видатки), накладні витрати (видатки), судові витрати (видатки), поточні витрати (видатки).
Втрати і збитки переважно використовують у контекстах, де повідомляється про заподіяну шкоду, марне витрачання чогось. Як правило, їх важко або й неможливо компенсувати. Цілком правомірна взаємозаміна цих іменників у таких сполученнях: матеріальні, господарські, фінансові, великі втрати (збитки). Слова з виразним конкретним значенням поєднуються тільки з лексемою втрати: втрати робочого часу, втрати урожаю, зерна тощо. Втрати вживаємо також стосовно осіб, здоров'я і под.: людські втрати, втрати зору, крові, працездатності тощо. З наведеними вище іменниками в українській літературній мові усталилися вислови відшкодувати втрати (збитки); зазнати шкоди (втрат, збитків).
Втрати і збитки переважно використовують у контекстах, де повідомляється про заподіяну шкоду, марне витрачання чогось. Як правило, їх важко або й неможливо компенсувати. Цілком правомірна взаємозаміна цих іменників у таких сполученнях: матеріальні, господарські, фінансові, великі втрати (збитки). Слова з виразним конкретним значенням поєднуються тільки з лексемою втрати: втрати робочого часу, втрати урожаю, зерна тощо. Втрати вживаємо також стосовно осіб, здоров'я і под.: людські втрати, втрати зору, крові, працездатності тощо. З наведеними вище іменниками в українській літературній мові усталилися вислови відшкодувати втрати (збитки); зазнати шкоди (втрат, збитків).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Відшкодувати збитки постраждалим
Правильніше:
Відшкодувати збитки потерпілим
Непоправимі збитки
Правильніше:
Непоправні збитки
Нанесені збитки
Правильніше:
Завдані збитки