ЗАХОДЖУВАТИСЯ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
прийматися за що
Правильніше:
братися (заходжуватися) коло чого; братися (заходжуватися) щось робити
Мова – не калька: словник української мови
Займатися, працювати, жити з чогось, трудитися чимось, робити щось, заходжуватися коло чогось, узятися за щось
Відповідно до російського дієслова заниматься в нас часто кажуть займатися, вельми поширюючи значеннєвий масштаб цього слова й витискаючи ним здавна відомі українські вислови, наприклад: «займатись пасічництвом», замість пасічникувати; «займатися вчителюванням», замість учителювати; «займатися столяруванням», замість столярувати.
Основне значення дієслова займатися — «починати горіти, спалахувати»: «І в той час скирти і клуня зайнялися» (Т. Шевченко). Значення цього дієслова часом поширювали, вживаючи стосовно навчання:
«Революцією я тоді не займався, проте зовсім темним не був, читав різні книжки...» (Ю. Яновський).
Є багато висловів, які можуть заміняти дієслово займатися: жити з чогось або чимось («І дід, і батько його жили з кравецтва». — З живих уст; «Він живе хліборобством». — Б. Грінченко), трудитися чимось («У нас тут усі трудяться гончарством». — Із живих уст), робити щось («Наталці треба не письменного, а хазяїна доброго, щоб умів хліб робити». — І. Котляревський).
Усі ці вислови, взяті з народних джерел, цілком можуть замінити оті штучні конструкції з дієсловом займатися на зразок «займатися кравецтвом», «займатися хліборобством».
Замість казати: «Брат зараз займається й не може піти в кіно», — слід: «брат зараз працює», замість: «Треба займатись самим собою», — правильніше: «треба заходитись коло самого себе» або: «треба взятися за самого себе».
Основне значення дієслова займатися — «починати горіти, спалахувати»: «І в той час скирти і клуня зайнялися» (Т. Шевченко). Значення цього дієслова часом поширювали, вживаючи стосовно навчання:
«Революцією я тоді не займався, проте зовсім темним не був, читав різні книжки...» (Ю. Яновський).
Є багато висловів, які можуть заміняти дієслово займатися: жити з чогось або чимось («І дід, і батько його жили з кравецтва». — З живих уст; «Він живе хліборобством». — Б. Грінченко), трудитися чимось («У нас тут усі трудяться гончарством». — Із живих уст), робити щось («Наталці треба не письменного, а хазяїна доброго, щоб умів хліб робити». — І. Котляревський).
Усі ці вислови, взяті з народних джерел, цілком можуть замінити оті штучні конструкції з дієсловом займатися на зразок «займатися кравецтвом», «займатися хліборобством».
Замість казати: «Брат зараз займається й не може піти в кіно», — слід: «брат зараз працює», замість: «Треба займатись самим собою», — правильніше: «треба заходитись коло самого себе» або: «треба взятися за самого себе».