ЗАСТУПНІ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Ці слова часто плутають. Наприклад, читаємо в однім наказі: «На час моєї відсутності призначаю своїм заступником тов. Педашенка», — а тут саме слід було написати замісником, цебто «тим, хто працюватиме замість мене», В іншій фразі, взятій із сучасного художнього твору, бачимо протилежне — «Комісаром у тебе буде Яременко, а замісником Новиков», — тимчасом як тут саме було б на місці слово заступник, цебто «людина, що заступає начальника, командира чи взагалі керівника в певній галузі або на якійсь ділянці роботи постійно»: «Сосни порипували, мов снасть, заступник покійного комісара виголосив промову, і її слухали мовчки — без салютів та музики» (Ю. Яновський).
Від цього творяться й назви посад: заступник директора, заступник прокурора тощо, де мають на увазі працівників, що виконують певну службову функцію постійно, а не тимчасово, як замісник директора, замісник командира та ін.
Іменник заступник може бути синонімом і до. слова захисник: «Не кажи мені нічого за нього. Є і без тебе ті заступники, що мені ним уха протурчали» (Панас Мирний).