ЗАСВІДЧИТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Засвідчити, засвідчувати і завірити, завіряти
Замініть дієслово завірити, завіряти, якщо мовиться про юридичне оформлення підписом чи печаткою документів, підтвердження правдивості чогось, на стилістично кращий варіант: засвідчити, засвідчувати.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Для цього він виписав нотаріуса з Лондона, щоб той завірив документи на абатство. | Для цього він виписав нотаріуса з Лондона, щоб той засвідчив документи на абатство. |
АЛЕ:
завіряти – те саме, що запевняти: Я почав її завіряти у власнім благородстві (Г. Хоткевич).
опинитися на висоті
Правильніше:
засвідчити високий рівень
Мова – не калька: словник української мови
засвідчити повагу
Правильніше:
скласти шану
Мова – не калька: словник української мови
засвідчити документально
Правильніше:
задокументувати
Мова – не калька: словник української мови
завірити підпис
Правильніше:
засвідчити підпис
Мова – не калька: словник української мови
завірити підпис
Правильніше:
засвідчити підпис
Мова – не калька: словник української мови
виразити повагу кому
Правильніше:
засвідчити повагу кому; виявити (віддати, висловлювати) шану (пошану) кому
Мова – не калька: словник української мови
підпис завірено
Правильніше:
підпис засвідчено
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)