ЗАЛАМ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Слова запозичені. Слово зал утворене від німецького der Saal (чоловічий рід), а зала — від французького la salle (жіночий рід). Наприклад: «Я сидів у читальному залі коло відчиненого вікна і, замість того, щоб готуватися до практичного заняття з діалектології, блукав поглядом по верхівках ялин, що росли в інститутському дворі». (Є. Гуцало.) «З трьох дверей, що йшли — одна просто до зали, ліва в кімнату його учня — Васі, права в Лідину, нісся регіт, галас, розмова…» (В. Винниченко.) «— Платоне, а йди сюди! — покликала красуня пана, що йшов поважно залою. — Мій чоловік». (В. Шевчук.) «Функціональним та композиційним центром палаців урочистих подій є обрядова зала, інтер'єр якої співзвучний змістові обрядових дій». (З журналу.)
Отже, наявність двох форм — чоловічого і жіночого роду — можна пояснити впливом мови-джерела, з якої слово запозичене.
У сучасній українській мові варіант чоловічого роду (зал) вживають частіше, ніж жіночого (зала).

Слова запозичені. Зал утворене від німецького der saal (чоловічий рід), а зала – від французького la salle (жіночий рід). Наприклад: «Пізній вечір. Зал чекання на вокзалі майже порожній» (Іван Кочерга), «Черговий збір влаштували у фізкультурному залі» (Олесь Донченко); «Ясна зала вся світлом палає» (Леся Українка), «Функціональним та композиційним центром палаців урочистих подій є обрядова зала» (з журналу).
Отже, наявність двох форм можна пояснити впливом мови-джерела, з якої лексема запозичена. У сучасній українській мові варіант чоловічого роду (зал) уживають частіше, ніж жіночого (зала).

Правильніше: перелюднений зал; зал, повний по береги

Правильніше: Переповнений зал

Правильніше: Кіноконцертний зал

Правильніше: Гральний зал

Правильніше: Зал дуже великий