ЗАКАЛЯТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
закаляти
Правильніше:
загартовувати
Мова – не калька: словник української мови
Гартувати(ся), загартовувати(ся) і закаляти(ся)
Перевірте вживання дієслова закаляти(ся), і якщо мовиться про надання металевим виробам твердості чи зміцнення здоров'я тренуванням, замініть: гартувати(ся), загартовувати(ся).
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Ми тільки й говоримо про те, щоб закалятися, але ніяк зважимося. | Ми тільки й говоримо про те, щоб загартовуватися, але ніяк зважимося. |
АЛЕ:
закаляти — забруднити.
Поруч з нею йшла молода панна, підіймаючи трохи спідничку, щоб не закалятись (Леся Українка).
не можна “закаляти волю”
Старий інтелігент, працівник редакції окружної газети Степан Демидович в одному з творів Семена Жураховича зауважує своєму молодому колезі Маратові Крицевому: «А ось ви пишете: «Закаляти волю». Так не можна... Закаляти (забруднювати) чоботи в болоті – то буває. Бачите, в російській мові це слово має зовсім інший зміст. Саме його ви, певно, і мали на увазі». Той зміст в українській мові передають дієслова гартувати, загартовувати та інші з коренем гарт. Гартують сталь, залізо, стріли, тобто, охолоджуючи розжарений метал, надають йому твердості й міцності. А переносно гартувати – виховувати моральну і фізичну стійкість, витривалість, уміння переборювати труднощі, незгоди.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Закаляти волю
Правильніше:
Загартовувати волю