ЗАЙМАТИСЯ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: вийти з борозни

Правильніше: ганяти вітер по вулицях (по світу)

Правильніше: нічого не робити, крім (окрім, опріч)…; ніякої роботи не мати, крім (окрім, опріч)…

Правильніше: ловити ґави

Правильніше: занедбати (закинути, покинути) що

Правильніше: займатися спортом

Правильніше: шевцювати

Правильніше: читати

Правильніше: товкти воду в ступі ; переливати з пустого в порожнє

Правильніше: робити що; працювати над чим; ходити (поратися, робити, працювати) коло чого

Правильніше: учителювати

Правильніше: торгувати, крамарювати

Правильніше: столярувати

Правильніше: приділяти собі увагу; багато віддавати собі уваги; взятися за (заходитися біля) себе

Правильніше: скотарити

Правильніше: робити своє діло (свої справи); пильнувати свого діла (своїх справ); поратися коло свого діла (своїх справ)

Правильніше: порпатися в собі

Правильніше: до справи (до роботи, до праці) ставати

Правильніше: ремісникувати

Правильніше: плескати; плітки розводити

Правильніше: перемивати кісточки

Правильніше: пасічникувати

Правильніше: ходити на лови (полювання)

Правильніше: гріти зуби на сонці

Правильніше: ловити білі метелики

Правильніше: сісти не в свої сани

Правильніше: вивчати математику

Правильніше: злодіювати, злодіячити; красти; довгі руки мати

Правильніше: працювати (ходити) коло землі; порати землю

Правильніше: учити школярів (учнів); рацювати з школярами (з учнями)

Правильніше: кохатися в чому; упадати за чим

Правильніше: марнувати час на дурниці

Правильніше: марнувати час на дрібниці; дрібничкувати, дріб'язкувати

Правильніше: досліджувати

Правильніше: забавляти (бавити) дітей

Правильніше: бути при ділі (коло діла); працювати

Правильніше: господарювати; хазяйнувати; ходити (працювати) коло господарства

Правильніше: працювати коло городу; плекати (вирощувати) городину; городникувати

Правильніше: виховувати дітей

Правильніше: викладати

Правильніше: вивчати що; працювати над вивченям чого; працювати коло вивчення чого

Правильніше: навчатися в школі

Правильніше: учитися (навчатися) в університеті

Правильніше: відвідувати гурток

Правильніше: працювати в галузі біології; вивчати біологію

Правильніше: переливати з пустого в порожнє

Правильніше: аналізувати

Правильніше: кохатися в чому

Для урізноманітнення мовлення замініть дієслово займатися, коли мовиться про захоплення, зацікавлення, роботу над чимось, на один із варіантів: працювати, навчатися, робити, братися, поратися тощо за контекстом.

АЛЕ:

займатися — спалахувати; про світання.

Аж глядь, палати зайнялися. Пожар! Пожар! (Тарас Шевченко).

1. Трудиться тільки людина
Слово трудитися має вужчу сферу застосування, ніж синонімічне йому працювати. І вживається тільки стосовно діяльності людей. Введене в текст, воно створює відтінок піднесеності: трудитися в ім'я України, трудитися на совість.
Стилістично нейтральне дієслово працювати характеризує роботу як затрату фізичної та розумової енергії на створення матеріальних, духовних цінностей. Доречне тоді, коли йдеться про час, місце, знаряддя праці: (працювати до десятої вечора, працювати в редакції, працювати пензлем), про перебування особи на службі (працювати ливарником у цеху). Вживається з численними прийменниками, які надають йому тонких значеннєвих нюансів: працювати для кого, чого, на кого...
Це дієслово позначає не тільки роботу людини, а й окремих частин її тіла, органів: працювати руками, ногами, працюють печінка, шлунок. На відміну від трудитися передає також дію машин, механізмів: конвеєр працює справно, ліфт не працює як слід.
2. Займатися – працювати, робити, навчатися
Дієслово займатися стало просто-таки універсальним. Поширюючи без потреби значеннєвий масштаб цього слова, витискуємо ним з ужитку здавна відомі українські вислови. Наприклад, кажемо: займатися торгівлею замість торгувати, займатися ремонтом замість ремонтувати, лагодити, займатися своєю справою замість робити свою справу (діло). Це надає мовленню одноманітності й звужує, збіднює наші лексично-виражальні можливості.
Основне значення дієслова займатися – "загорятися, спалахувати". "І в той час скирти і клуня зайнялися" (Тарас Шевченко). Від нього походять займистий, займистість, легкозаймистий, незаймистий. Щодо омонімічного займатися, яке набуло нового змісту шляхом метафоризації, то воно використовується набагато рідше і слушне тоді, коли мовиться про захоплення, зацікавлення: займатися співом, займатися спортом. У інших випадках годиться застосовувати слова: провадити, працювати, навчатися, робити, братися і под. Не займатися реставрацією, а провадити її; не займатися якоюсь темою, а працювати над нею; не займатися на курсах, а навчатися; не займатися самим собою, а братися за самого себе.

Відповідно до російського дієслова заниматься в нас часто кажуть займатися, вельми поширюючи значеннєвий масштаб цього слова й витискаючи ним здавна відомі українські вислови, наприклад: «займатись пасічництвом», замість пасічникувати; «займатися вчителюванням», замість учителювати; «займатися столяруванням», замість столярувати.
Основне значення дієслова займатися — «починати горіти, спалахувати»: «І в той час скирти і клуня зайнялися» (Т. Шевченко). Значення цього дієслова часом поширювали, вживаючи стосовно навчання:
«Революцією я тоді не займався, проте зовсім темним не був, читав різні книжки...» (Ю. Яновський).
Є багато висловів, які можуть заміняти дієслово займатися: жити з чогось або чимось («І дід, і батько його жили з кравецтва». — З живих уст; «Він живе хліборобством». — Б. Грінченко), трудитися чимось («У нас тут усі трудяться гончарством». — Із живих уст), робити щось («Наталці треба не письменного, а хазяїна доброго, щоб умів хліб робити». — І. Котляревський).
Усі ці вислови, взяті з народних джерел, цілком можуть замінити оті штучні конструкції з дієсловом займатися на зразок «займатися кравецтвом», «займатися хліборобством».
Замість казати: «Брат зараз займається й не може піти в кіно», — слід: «брат зараз працює», замість: «Треба займатись самим собою», — правильніше: «треба заходитись коло самого себе» або: «треба взятися за самого себе».

Правильніше: займатися

Правильніше: увесь (цілий) день господарюю (хазяйную)

Правильніше: на день займається; благословляється на світ

Правильніше: рано-вранці; ще й на світ не займалося (не зазоріло, не зайнялося, не благословилося); ще й не зорялося; ще й чорти навкулачки не билися

Правильніше: світає; зоріє, зазоріло, зоряється, зазорілося; на світ благословляється (зайнялося)

Правильніше: розбивати лобом горіхи

Правильніше: посилати від понтія до пилата

Правильніше: він коло цього не працює (над тим не працює); він не ходить коло цього діла; це не його справа

В українській мові  для позначення дії рекомендовано уникати скалькованих віддієслівних іменників жіночого роду. Замініть іменник здача на один із варіантів:

здавання — загальна дія;

складання — проходження вступних або випускних випробувань;

решта — лишок грошей, що повертається при розрахункові;

або перебудуйте речення, використавши дієслово: здавати(ся).

Правильніше: Вивчали це питання

Правильніше: Проводили політичні акції

Правильніше: Він навчається в інституті

Правильніше: Досліджував

Правильніше: Він столярував