ЗАЖИВАЄ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
приймати ліки
Правильніше:
заживати ліків; пити ліки
Мова – не калька: словник української мови
пожинати славу
Правильніше:
заживати слави
Мова – не калька: словник української мови
пожинати лаври
Правильніше:
збирати лаври; заживати (добувати) слави
Мова – не калька: словник української мови
насолоджуватися
Правильніше:
заживати насолоди
Мова – не калька: словник української мови
користуватися доброю репутацією
Правильніше:
мати добру репутацію; у добрій славі бути; доброї сдави заживати
Мова – не калька: словник української мови
користуватися всіма правами громадянства
Правильніше:
/громадянські права/; заживати всіх прав громадянства
Мова – не калька: словник української мови
заживати
Правильніше:
загоюватися, гоїтися
Мова – не калька: словник української мови
дуже довго жити
Правильніше:
заживати чужого віку
Мова – не калька: словник української мови
випивати часто
Правильніше:
часто заживати (закидати) чарку; знатися (не розминатися) з чаркою; не минати чарки; в чарку часто зазирати; куликати; уклонятися чарці; цілуватися з чаркою; чаркуватися
Мова – не калька: словник української мови
заживати – гоїтися
Дієсловом заживати часом послуговуються не з його значенням: «Фронтові батькові рани довго заживали» (з газети). Але українська класична література та народне мовлення надавали цьому слову іншого змісту: «Зажила вона собі слави доброї панночки» (Ганна Барвінок), «Йшов на село я не грошей зажити, А щоб і Богові й людям служити» (Яків Щоголів). Коли мовиться про рани та виразки, тоді треба ставити дієслова гоїтися, загоюватися: «В Натусі серце ще трохи нило, як ниє болячка, котра вже гоїться» (Іван Нечуй-Левицький), «Загоїться, поки весілля скоїться» (Матвій Номис).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Заживати, гоїтися, загоїтися
Дієсловом заживати часом користуються не з його значенням: «Два поранення ніби зажили», «Рани мої зажили». Але українська класична література й народне мовлення надавали дієслову заживати іншого значення: «Зажила вона собі ще того щасливого часу слави доброї панночки» (Ганна Барвінок); «Ой не знав козак, ой не знав Супрун, як славоньки зажити» (історична дума); «Годі тобі віку мого заживати» (з живих уст).
Коли мовиться про рани й виразки, тоді треба вдаватись до дієслів гоїтися, загоюватися: «І рана гоїться ясна, пекуча, давня...» (В. Сосюра); «Рани від опіків на руках і ногах гоїлись» (В. Гжицький); «Загоїться, поки весілля скоїться» (М. Номис); «Його рана швидко загоїлась» (А. Шиян).
Коли мовиться про рани й виразки, тоді треба вдаватись до дієслів гоїтися, загоюватися: «І рана гоїться ясна, пекуча, давня...» (В. Сосюра); «Рани від опіків на руках і ногах гоїлись» (В. Гжицький); «Загоїться, поки весілля скоїться» (М. Номис); «Його рана швидко загоїлась» (А. Шиян).
Пожинати славу
Правильніше:
Здобувати (набувати), заживати слави