ЗАДАВАЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ

хропіти

Правильніше: витинати (давати, задавати) хропака
Мова – не калька: словник української мови

задавати питання

Правильніше: ставити запитання; запитувати, питати
Мова – не калька: словник української мови

Настроювати, встановлювати, задавати і налаштовувати

Перевірте вживання дієслова налаштовувати і в разі потреби замініть:

настроювати — налагоджувати, регулювати, робити придатним для роботи; припасовувати якусь систему (програмне забезпечення, прилад, пристрій тощо) до потреб користувача;

встановлювати, задавати — надавати певному параметру конкретного значення.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Ви в будь-який момент можете налаштувати цей мобільний телефон відповідно до своїх уподобань. Ви в будь-який момент можете настроїти цей мобільний телефон відповідно до своїх уподобань.
За допомогою пульта дистанційного керування можна налаштувати бажану температуру охолодження. За допомогою пульта дистанційного керування можна встановити (задати) бажану температуру охолодження.

АЛЕ:

налаштовувати — готувати що-небудь, виконувати початкову підготовку системи до роботи.

Для з’єднання з мережею налаштуйте маршрутизатор (користувач уперше готує систему до подальшого використання).

Чи є відмінність у вживанні слів запитання і питання?

Так, є. Перше з них уживаємо тоді, коли йдеться про якусь справу, проблему, що потребує розв'язання чи дослідження; пункт документа, порядку денного. Найчастіше воно виступає у сполученні з дієсловом порушувати, рідше – ставити, висувати (в значенні «пропонувати для обговорення, вивчення»). Але заміну порушувати на піднімати («Доповідач піднімав важливі питання...») в сучасній літературній мові сприймають як стилістично невдалу.
У граматичній термінології також уживається питання, а не запитання. Знак питання, а не знак запитання, питальне речення, а не запитальне.
Запитання – це звернення до кого-небудь, щоб з'ясувати щось; вимога, прохання з приводу чогось; запит. «Несподіване запитання Богдана збентежило Гордія» (Дмитро Ткач). Кореспонденція на пошту надходить «до вимоги» її адресатом, або до запитання.
Запитанням може бути і звернення, яке не потребує відповіді. То так зване риторичне запитання – прийом красномовства, художній засіб образної мови.
Не можна поєднувати іменник запитання з дієсловом задавати, для цього є більш прийнятне ставити: «Капітан сміється, а Ліна Яцуба, не зводячи з нього своїх серйозних очей, ставить йому своє запитання» (Олесь Гончар). У значенні «звернення, що потребує відповіді» не слід уживати замість запитання слово питання, бо це суперечить мовним нормам.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

завдавати – задавати

Щоб не було плутанини у вживанні цих дієслів, запам'ятайте їхні значення. Завдавати – робити комусь щось неприємне; заподіювати. Сполучається здебільшого з іменниками, які передають негативний зміст: завдавати болю, втрат, жалю, клопоту, мороки, мук, неприємності, нудьги, образи, страждань, поразки, прикрості, скорботи, смутку, страху, суму, тортур, туги, удару, шкоди і т. ін. Наприклад: «Зчорнілий, спалений посухою степ ще більшої туги, ще гіршої нудьги завдає чумакові» (Михайло Коцюбинський), «Танк Шашла, напевно, був останнім у групі військ, які, завдаючи німцям великих втрат, відходили на схід» (Юрій Збанацький). Зі словами позитивного плану поєднується зрідка: завдавати втіхи. Уживається також у розумінні «допомогти комусь підняти тягар на плечі, спину; піддати». « – От завдай мені, сину, на плечі тую в'язку» (Іван Франко). Або в значенні «додаючи якийсь продукт, готувати тісто, ряжанку і т. ін.». «Жінки тим часом обдивлялися запаси, дивувалися хлібові святому, що він у Олени Іванівни завжди і пухкий, і високий; розпитувалися – у кого брали борошно, як учиняли, чим завдавали» (Панас Мирний).
Задавати. Основне значення – пропонувати, давати щось для виконання, розв'язання або відповіді; показувати приклад». «Коли учитель нам задає урок на завтра, я тихесенько з-під парти витягаю маленьку книжечку» (Павло Тичина), «Загрібний, той, що сидить ближче до корми, задає тон усій команді» (Вадим Собко). Задати жару, завдання, задачу, перцю, прочухана, тон, урок, хропака, чосу.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)