ЗАВІДУВАЧКА — СЛОВОВЖИВАННЯ
Заві́дувач, заві́дуючий (заві́дувачка, заві́дуюча)
Обидва слова, звичайно, не відрізняються одне від одного значенням; обидві форми поширені в сучасній мові, але не тотожні вони своїми синтаксичними зв'язками в реченні.
Із словами завідувач, завідувачка за сучасною нормою вживається додаток у родовому відмінку. «На щастя Варчука завідувач земвідділу ще не повернувся з роз'їздів, і Гуркало, вибравши зручну часинку, з незалежним виглядом зайшов до Кульницького…» (М. Стельмах.) «Пошлемо, пошлемо, — заспокоїв Чабаниху завідувач пошти». (О. Гончар.)
Завідуючий, завідуюча вимагають після себе додатка в орудному відмінку. «Ранком другого дня завідуючий складом зшив нові брезентові мішки, в яких тільки й дозволяється возити хутро, і заходився укладати подарунки». (І. Багмут.) «Завідуюча готелем, власне, хатою для приїжджих, рожевощока молодиця докладно розповіла Сагайдакові, як дістатися до правління». (С. Добровольський.)
Проте нерідко мовці забувають про цю граматичну закономірність і порушують керування. Вони або вживають слово завідувач з орудним відмінком, наприклад: «В кабінет, як вихор, влетіла тітка Явдоха, завідувачка тваринним двором» (О. Копиленко.), або, навпаки, вживають слово завідуючий з родовим, наприклад: «Левко працював завідуючим обліку, а Михайло секретарював у сільраді». (В. Вільний.) Обидва варіанти є порушенням норми.
Із словами завідувач, завідувачка за сучасною нормою вживається додаток у родовому відмінку. «На щастя Варчука завідувач земвідділу ще не повернувся з роз'їздів, і Гуркало, вибравши зручну часинку, з незалежним виглядом зайшов до Кульницького…» (М. Стельмах.) «Пошлемо, пошлемо, — заспокоїв Чабаниху завідувач пошти». (О. Гончар.)
Завідуючий, завідуюча вимагають після себе додатка в орудному відмінку. «Ранком другого дня завідуючий складом зшив нові брезентові мішки, в яких тільки й дозволяється возити хутро, і заходився укладати подарунки». (І. Багмут.) «Завідуюча готелем, власне, хатою для приїжджих, рожевощока молодиця докладно розповіла Сагайдакові, як дістатися до правління». (С. Добровольський.)
Проте нерідко мовці забувають про цю граматичну закономірність і порушують керування. Вони або вживають слово завідувач з орудним відмінком, наприклад: «В кабінет, як вихор, влетіла тітка Явдоха, завідувачка тваринним двором» (О. Копиленко.), або, навпаки, вживають слово завідуючий з родовим, наприклад: «Левко працював завідуючим обліку, а Михайло секретарював у сільраді». (В. Вільний.) Обидва варіанти є порушенням норми.