ЗАВАЖАЙТЕ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Замініть дієслово мішати, якщо мовиться про перешкоджання, на: заважати, перешкоджати.

АЛЕ:

Мішати — за допомогою мішалки, ложки і т. ін. перегортати, збовтувати, перемішувати що-небудь; сполучати що-небудь різнорідне.

Всипала я кукурудзяне борошно в окріп, мішаю ложкою мамалигу (Нечуй-Левицький).

Правильніше: не заважай

Правильніше: скребти голову

Правильніше: заважати працювати; перешкоджати в роботі

Правильніше: заважати; перешкоджати

Правильніше: заважає працювати

Правильніше: заважати працювати

Правильніше: йому все заважає (перешкоджає); йому все на заваді (на перепоні, не перешкоді); йому й муха на заваді

Правильніше: стояти над головою

Правильніше: як сіль в оці

Правильніше: бути (стати) на заваді

Правильніше: він мені перешкоджає (заважає)

Дієслово, що означає «створювати перешкоди в чомусь», «ставати на заваді». Наприклад: «Читається погано — ти заважаєш. Не ти сама (на жаль!), а думка про тебе». (М. Коцюбинський.) «М а т р о н а. А поки що, добродію, прошу мені не заважати слухать справи і більш не озиватися до мене». (Леся Українка.) «Просуватись далі заважав наріжний будинок протилежного кварталу, що виходив фасадом на саме перехрестя». (О. Гончар.) «Дорошенчиха, щоб не заважати їм, вийшла з кімнати». (А. Головко.)
В усному мовленні інколи замість цього дієслова вживають мішати (див. далі), але така заміна в сучасній літературній мові не виправдана.

1. Чи можна вживати як синоніми дієслова заважати й мішати?
Заважати (недоконаний вид), завадити (доконаний) мають значення «створювати перешкоди в чомусь». Наприклад: «Велика батьківська шапка насунулась йому аж на ніс і заважала бачити» (Олександр Довженко), «Сказав би я правду, та що з неї буде? Самому завадить» (Тарас Шевченко).
У розмовному стилі іноді замість заважати використовують мішати. Але така заміна з погляду літературної норми не виправдана, бо це дієслово означає «плутати, змішувати щось із чимось»: « – Не так-бо було... ви, отче Єремію, мішаєте одне з другим» (Іван Нечуй-Левицький), «Лікарка мішає карти, як шулер перед гарячою грою» (Іван Ле). А також воно передає зміст «повертати круговим рухом рідину чи масу за допомогою чогось»: «Мішати ложкою кашу».
2. Заважати – перешкоджати
Дієслова недоконаного виду. Виступають у значенні «бути на перешкоді комусь, чомусь, ставати на заваді в чомусь». Уживаються паралельно. Але дієсловом доконаного виду перешкодити в цьому значенні користуються частіше, ніж завадити. «Сьогодні, коли ніщо не перешкодить, почну писати» (Михайло Коцюбинський), «Данило поспішав, бо могла вдарити відлига і перешкодити походові» (Антон Хижняк).
3. Місити – мішати
Місити – розминати якусь густу в'язку масу, змішуючи її. Місити діжу, місити тісто, місити глину. Від цього дієслова походить іменник місилка, який позначає знаряддя для місіння чогось. Місилка тіста. Переносно: завдавати ударів, бити. «А дрібнота Уже за порогом як кинеться, по улицях, Та й давай місити Недобитків православних, А ті голосити» (Тарас Шевченко), «Ніколи б не повірив, що він за в'язку сушняку може... катувати людей важкими носаками, місити чобітьми» (Михайло Стельмах).
Мішати виступає в кількох значеннях: 1. повертати круговим рухом якусь рідину чи масу за допомогою чогось («мішати ложкою манну кашу»); 2. з'єднувати щось в одну масу чи рідину («мішати масло з сиром»). Має похідне мішалка – пристрій для розмішування чогось. Лабораторна мішалка, механічна мішалка.
В усному мовленні це дієслово іноді використовують ще у двох значеннях: 1. створювати перешкоду в чомусь, ставати на заваді («не мішай готувати уроки»); 2. плутати, вважаючи щось за інше («він мішає сон з дійсністю»). Однак таке вживання лексеми мішати в українській літературній мові не виправдане.

Правильніше: (працювати)
заважати
Не заважайте, будь ласка.
Що заважає Вам нормально працювати?

Правильніше: Не заважай мені