ЖИТЕЛЬ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: бережанин

Правильніше: тутешній

Правильніше: корінний житель певної країни

Правильніше: корінний житель; тубілець; туземець; місцевий; тутешній

Іменник житель означає «той, хто взагалі десь живе». Наприклад: «На березі бухти товпилися жителі Севастополя» (Василь Кучер), «Килигея вже ждали кілька місцевих жителів» (Олесь Гончар). Поряд з цим у теперішній мовній практиці широко послуговуються синонімом мешканець, що запозичений із польської мови. Усталився він передусім як наймення особи, котра займає якесь приміщення: мешканці гуртожитку, мешканці квартири, мешканці поверху. Однак останнім часом таким словом називають і людину, яка живе в певному місці: мешканець столиці, мешканець Кагарлицького району.
Так можна сказати і про тварин, що населяють ту чи ту місцевість: мешканці лісу, мешканці морів (степів), мешканці пустелі. У цих значеннях у сучасній літературній мові слово мешканець майже витиснуло лексему житель.

Правильніше: людність

Правильніше: зарічани; тогобічні люди (жителі); тогобочани

Правильніше: людність краю