ЖИЛІ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: житлові будинки

Правильніше: терпнуть жили; кров холоне в жилах

Правильніше: тягти (тягнути, витягати, витягувати) жили; пити кров; видавлювати соки; дерти шкуру

Правильніше: жила кидається

Правильніше: мотати жили; лій топити; пекти залізом і вогнем

Правильніше: похололо на душі

Правильніше: житлова площа

Правильніше: жили собі дід та баба

Правильніше: визискувати; пити кров; гнути в три дуги; дерти шкуру; висотувати (витягати) жили; тягнути [останні] жили; видавлювати (вижимати, витягати) всі соки; три шкури дерти; луску шкребти; точити кров

Правильніше: вигнати сім потів (сьомий піт); вимотати (висотати) усі жили

Правильніше: заморозити кров у жилах

Правильніше: надвоє баба ворожила: або вмре, або буде жила

Ці лексеми хоч і близькі звучанням, але відмінні значенням, тобто вони не синоніми, а пароніми. Як відомо, вміння розрізняти паронімічні слова і правильно вживати їх – неодмінний складник культури мови.
Житловий має такі значення: пов'язаний з житлом, який стосується житла, жител; пристосований, призначений для життя людей. Закономірним є вживання цього прикметника зі словами: будівництво, будинок, вагончик, відділ, корпус, масив, побут, проблема, фонд, забудова, комісія, кооператив, криза, норма, площа, спілка, питання, право, приміщення, управління, справи, умови тощо.
Жилий (уживають зрідка) – залюднений, обжитий. «Фельдфебель повертається до жилого кутка теплушки» (Юрій Яновський). До іменника будинок можна застосувати обидва прикметники, тільки словосполучення матимуть різне значення: житловий будинок – призначений для життя, жилий будинок – той, у якому живуть люди; заселений. «Щоб потрапити до жилої частини будинку, треба було... ввійти спершу в простору, ще не розгороджену переділками нежилу» (Наум Тихий).

Правильніше: житлова площа

Правильніше: Житловий масив

Правильніше: Жили на узбіччі