ЖАХИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
жахи війни
Правильніше:
страхіття війни
Мова – не калька: словник української мови
жахи війни
Правильніше:
страхіття війни
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Жахи війни
Правильніше:
Страхіття війни
приводити в жах кого
Правильніше:
сповнювати (сповняти) жахом кого; завдавати (нагонити) жаху кому; жахати кого
Мова – не калька: словник української мови
внушати жах
Правильніше:
завдавати жаху; уселяти (наганяти) жах
Мова – не калька: словник української мови
Приводити у жах
Правильніше:
Сповнювати жахом
який кошмар!
Правильніше:
який жах! яке страхіття!
Мова – не калька: словник української мови
ужас
Правильніше:
жах
Мова – не калька: словник української мови
приходити в жах
Правильніше:
жахатися
Мова – не калька: словник української мови
наводити ужас
Правильніше:
повнити жахом
Мова – не калька: словник української мови
наводити (внушати) страх
Правильніше:
завдати страху (жаху)
Мова – не калька: словник української мови
кошмар
Правильніше:
жах, страх, ляк, острах; жахіття
Мова – не калька: словник української мови
викликати відчуття жаху
Правильніше:
заморозити кров у жилах
Мова – не калька: словник української мови
Чи виступає в множині іменник жах?
Є слова, що їх здавна повелося вживати тільки в однині. До них належать переважно ті, які позначають людські емоції: любов, кохання, тугу, смуток, сум тощо. Адже не кажемо: «Петренко відзначався любовами до багатьох людей» або «Щеміло серце від великих смутків». Виняток становить хіба що іменник страх (у Марка Вовчка знаходимо: «Не нагадуй про страхи – поминули вони»).
Слово жах означає «надзвичайний страх»: «Тоді латинців жах напав» (Іван Котляревський). А страхіття передає зміст «чудовисько, потвора, яка наганяє страх на людей». Нерідко воно є синонімом іменника жах, який у множині не виступає. Тому відповідно до російського звороту ужасы войны треба писати страхіття війни, а не жахи війни (так кажуть ті, хто не в ладах з українською мовою).
Слово жах означає «надзвичайний страх»: «Тоді латинців жах напав» (Іван Котляревський). А страхіття передає зміст «чудовисько, потвора, яка наганяє страх на людей». Нерідко воно є синонімом іменника жах, який у множині не виступає. Тому відповідно до російського звороту ужасы войны треба писати страхіття війни, а не жахи війни (так кажуть ті, хто не в ладах з українською мовою).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Жах і страхіття
Коли в одному художньому творі я прочитав фразу «Цілу ніч його переслідували всякі жахи», я відчув ніяковість, подібну до тої, що зазнає росіянин, коли хтось серйозно каже по-російському не люди, а человеки. Є слова, що їх здавна повелося вживати тільки в однині; до них належать переважно ті, які позначають людські емоції: любов, кохання, тугу, сум, смуток тощо. Не кажем-бо: «Він визначався любовами до багатьох людей» або «Нас охопили великі суми». Виняток становить хіба що іменник страх, бо в Марка Вовчка знаходимо: «Не нагадуй про страхи: поминулися вони».
Слово жах означає «надзвичайний страх»: «Тоді латинців жах напав: утратили і дух, і силу, побігли, хто куди попав» (І. Котляревський); «Обгорнений невимовним жахом, утикає хлопець голову під подушку» (М. Коцюбинський),
Слово страхіття означає в українській мові «чудовисько або потвора, що наганяє страх на людей» («І напевно ви почули б миттю про Ясюню, жваву та метку, як вона прогнала те страхіття, що дітей ляка на бережку». — Н. Забіла); часто це слово, надто в множині, виступає як синонім іменника жах («Поки поштаря виглядаєш, чого не передумаєш, яких страхіть не намалюєш собі». — І. Муратов). Тим-то й Українсько-російський словник АН УРСР наводить як відповідник до російського вислову «ужасы войны» — «страхіття війни», а не «жахи війни», як то необачно написав автор художнього твору.
На підтвердження сказаного вище можна навести ще фразу з журналу «Комуніст України»: «Син кріпака, Шевченко рано пізнав усі страхіття підневільного життя, життя напівраба». Не треба визначатись особливо тонким чуттям мови, щоб відчувати, яким фальшивим у цій фразі було б «жахи підневільного життя»...
Слово жах означає «надзвичайний страх»: «Тоді латинців жах напав: утратили і дух, і силу, побігли, хто куди попав» (І. Котляревський); «Обгорнений невимовним жахом, утикає хлопець голову під подушку» (М. Коцюбинський),
Слово страхіття означає в українській мові «чудовисько або потвора, що наганяє страх на людей» («І напевно ви почули б миттю про Ясюню, жваву та метку, як вона прогнала те страхіття, що дітей ляка на бережку». — Н. Забіла); часто це слово, надто в множині, виступає як синонім іменника жах («Поки поштаря виглядаєш, чого не передумаєш, яких страхіть не намалюєш собі». — І. Муратов). Тим-то й Українсько-російський словник АН УРСР наводить як відповідник до російського вислову «ужасы войны» — «страхіття війни», а не «жахи війни», як то необачно написав автор художнього твору.
На підтвердження сказаного вище можна навести ще фразу з журналу «Комуніст України»: «Син кріпака, Шевченко рано пізнав усі страхіття підневільного життя, життя напівраба». Не треба визначатись особливо тонким чуттям мови, щоб відчувати, яким фальшивим у цій фразі було б «жахи підневільного життя»...
ужах
Правильніше:
жах
Словник-антисуржик.
ужас
Правильніше:
жах
Словник-антисуржик.
Були у жаху
Правильніше:
Жахнулися