ДУМКИ — СЛОВОВЖИВАННЯ | Горох — українські словники

В українській літературній мові з іменниками думка, погляди, тривоги, надії, мрії, настрій, оптимізм, позиція, туга і т. ін. найчастіше поєднується дієслово поділяти. «Жінка не поділяла чоловікових поглядів і нарікала, сварилась» (Михайло Коцюбинський), «Післяполудневе сонце пекло й кволо всміхалося з сизого неба, наче поділяло мій радісно-журливий настрій» (Євген Гуцало).
Зрідка трапляються відповідні вислови з лексемою розділяти. «Зійдуться та тугу розділять, біду свою тішать» (Марко Вовчок), «Княгиня Волконська та княгиня Трубецька кинули виклик цареві... щоб розділити зі своїми чоловіками їхню страдницьку долю» (Зінаїда Тулуб). Сполучуваність типу поділяти почуття, долю, радість, обурення, ідеологію і под., зазначають автори посібника «Культура мови на щодень», усе-таки набагато активніша, і радять надавати їй перевагу.

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Думки від зустрічі

Правильніше: Думки про зустріч

Довідник з українського слововживання. М. Волощак

Члени фракції прийшли до одностайної думки

Правильніше: Члени фракції одностайно вирішили

Довідник з українського слововживання. М. Волощак

Виражає думки образно

Правильніше: Висловлюється образно

Довідник з українського слововживання. М. Волощак

Умобачення

Правильніше: Умогляд, погляд, думки

Довідник з українського слововживання. М. Волощак

читати про себе

Правильніше: читати подумки (у думці, у думках)

Мова – не калька: словник української мови

рахуватися з думкою інших

Правильніше: зважати на думку (враховувати думку) інших

Мова – не калька: словник української мови

про себе

Правильніше: мовчки; до себе; сам собі; сам до себе; у думці, у думках; подумки

Мова – не калька: словник української мови

прийшло в голову (на думку)

Правильніше: спало (упало, запало, спливло, збігло, зійшло, навернулося, навинулося) на думку (на гадку); спала (набігла, прийшла) думка; зайшла думка (гадка); зайшло (запало, уступило, упливло) в голову (до голови)

Мова – не калька: словник української мови

прийти на пам'ять

Правильніше: стати на пам'яті; навертатися на пам'ять (на думку); спасти на думку; устати в думці

Мова – не калька: словник української мови

мати в думках

Правильніше: мати на думці

Мова – не калька: словник української мови

і в думках не було

Правильніше: і на думці не мав

Мова – не калька: словник української мови

за моєю думкою

Правильніше: на мою думку

Мова – не калька: словник української мови

взбрело в голову

Правильніше: спало (спливло, навернулося) на думку; упливло (впало, зайшло, набрело, забрело, влізло, залізло) в голову; ухопилося голови; стукнуло в голову; шибнула думка

Мова – не калька: словник української мови

будувати повітряні замки

Правильніше: будувати надхмарні замки; удаватися в химери; думками (думкою) багатіти; у хмарах літати; у хмари заноситися думкою; будувати замки на піску; химери ганяти

Мова – не калька: словник української мови

Спиратися на думку і керуватися думкою

Замініть скальковану конструкцію керуватися думкою на стилістично кращий варіант: спиратися на думку.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
У цьому питанні ми керуємося* думкою керівництва.*	У цьому питанні ми спираємося на думку* керівництва.*

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

при одній думці чи на саму думку?

Особовий займенник я, стоячи в знахідному відмінку з прийменником про, може мати два значення: «Вони говорили про мене», тобто мовилося про мою особу, і «Про мене, що вони там собі говорять», цебто мені байдуже, однаково, про що там ідеться.
Цей займенник та присвійні мій, твій, його, її, наш, ваш, їхній часто стоять у знахідному відмінку з прийменником на, відповідаючи російським прислівникам по-моему, по-нашему. «А на мене, – кажу, – то я б із малою дитиною розмовляла» (Марко Вовчок), «Не вийде, пане ляше, на ваше» (приказка).
Варто запам'ятати оригінальний український вислів із прийменником на та означальним займенником самий у знахідному відмінку – на саму згадку, на саму думку: «Сухі губи в Маланки стиснулись од болю на саму згадку» (Михайло Коцюбинський), – замість якого іноді помилково пишуть: при одній думці, при одній згадці. Означальний займенник усе, поставлений у місцевому відмінку, з прийменником по становить образний вислів по всьому, рівнозначний зворотам кінець усьому, з усім покінчено: «А тепер уже по всьому. Тепер я спокійна» (Іван Франко).

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

за думкою

Правильніше: на думку

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

за нашою думкою

Правильніше: на нашу думку

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

поділяти чи розділяти думку?

Як засвідчує мовна практика українських письменників ХІХ і ХХ століть, у сполученні з іменниками думка, погляди, позиція, оптимізм, тривога, почуття тощо переважно вживається дієслово поділяти. «Микитині мрії поділяла з ним дружина його Параска Семенівна» (Юрій Яновський), «Післяполудневе сонце пекло й кволо всміхалося з сизого неба, наче поділяло мій радісно-журливий настрій» (Євген Гуцало).
Значно рідше, зазначають автори посібника «Культура мови на щодень», бувають відповідні вислови з дієсловом розділяти. Розділяють, як правило, землю, межу, калач, стіл і т. ін. Інколи, щоправда, натрапляємо на звороти розділяти радість (тугу) і подібні. Приміром: «Дорош не відповів, але видно було, що він не розділяє захоплення Оксена» (Григорій Тютюнник).
Лінгвісти радять надавати перевагу сполучуваності типу поділяти почуття, долю, радість, обурення, ідеологію і под., яка набагато активніша.

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

При одній думці про те

Правильніше: На саму думку про те

Довідник з українського слововживання. М. Волощак

Рахуватися з чужою думкою

Правильніше: Зважати на чужу думку; враховувати чужу думку

Довідник з українського слововживання. М. Волощак

Обмін думок

Правильніше: Обмін думками

Довідник з українського слововживання. М. Волощак

що ви намірені робити?

Правильніше: що ви маєте (збираєтеся) робити?; що [є] думка робити?

Мова – не калька: словник української мови

ця думка отримала перевагу

Правильніше: ця думка (гадка) взяла гору (верх); ця думка (гадка) переважила (перемогла)

Мова – не калька: словник української мови

хто-небудь відчуває неясність власних думок

Правильніше: туман розпирає голову

Мова – не калька: словник української мови

уявно перенестися кудись

Правильніше: майнути думкою

Мова – не калька: словник української мови

у голову не йде

Правильніше: у думку не сходить (не йде)

Мова – не калька: словник української мови

тримати на думці

Правильніше: мати на думці (на мислі)

Мова – не калька: словник української мови

тримати в голові

Правильніше: мати на думці

Мова – не калька: словник української мови

тішити себе думкою (надією)

Правильніше: багатіти думкою

Мова – не калька: словник української мови

справити враження; сподобатися

Правильніше: запасти в душу (в око, в серце, в думку)

Мова – не калька: словник української мови

сивина в бороду, а біс в ребро

Правильніше: чоловік старіє, а чорт під бік; волосся сивіє, а голова шаліє; волос сивіє, а дід дуріє; сивина в голову, а чорт у бороду; чоловік старіє, а чортяка під бік; і в старій печі дідько топить; голова шпакувата, а думка клята

Мова – не калька: словник української мови

розходження в думках

Правильніше: незгідність (розбіжність) у думках

Мова – не калька: словник української мови

роздумувати

Правильніше: думку дбати

Мова – не калька: словник української мови

рахую, що…

Правильніше: вважаю (думаю, гадаю), що…; на мою думку (гадку)

Мова – не калька: словник української мови

промелькнуло в голові

Правильніше: промайнула (проминула, блиснула, шаснула) думка (гадка) [в голові]

Мова – не калька: словник української мови

про підступну людину

Правильніше: ангельський голосок, та чортова думка

Мова – не калька: словник української мови

приходити на думку

Правильніше: спадати (спливати, навертатися) на думку

Мова – не калька: словник української мови

прийти в голову

Правильніше: спасти на думку (на гадку)

Мова – не калька: словник української мови

при згадуванні про…

Правильніше: на згадку (думку) про…

Мова – не калька: словник української мови

потішати себе намірами (задумами)

Правильніше: багатіти думкою

Мова – не калька: словник української мови

помилковий погляд

Правильніше: хибний погляд; хибна думка

Мова – не калька: словник української мови

погодитися з ким

Правильніше: пристати на чию думку (гадку)

Мова – не калька: словник української мови

переконувати

Правильніше: повертати на іншу думку

Мова – не калька: словник української мови

основний лейтмотив

Правильніше: основна думка

Мова – не калька: словник української мови

осінила думка кого

Правильніше: блиснула (сяйнула) думка (гадка) в кого (кому); осяяла (осіяла, пройняла) думка (гадка) кого

Мова – не калька: словник української мови

одна думка про…

Правильніше: сама думка про…

Мова – не калька: словник української мови

обмінюватися думками

Правильніше: обраджуватися

Мова – не калька: словник української мови

несподівано з'являтися в кого-небудь у думці

Правильніше: сплисти на ум

Мова – не калька: словник української мови

невільно напрошується думка

Правильніше: мимоволі (мимохіть, несамохіть) напро шу-ється (напрохується, проситься) думка

Мова – не калька: словник української мови

не хочу вчитися, а хочу женитися

Правильніше: ще книжки в сумці, а вже дівки в думці; як задумав женитися, то вже пізно вчитися

Мова – не калька: словник української мови

не прийшло в голову

Правильніше: не промайнуло через думку

Мова – не калька: словник української мови

не збиратися щось робити

Правильніше: і в думці не мати

Мова – не калька: словник української мови

не закінчити якусь думку

Правильніше: поперхнутися словом

Мова – не калька: словник української мови

не виявляти своїх почуттів (думок)

Правильніше: не дати (не подати) знаку (взнаки)

Мова – не калька: словник української мови

настійливо (наполегливо) відстоювати свою думку

Правильніше: хилити на своє

Мова – не калька: словник української мови

наводити на думку (на роздумування)

Правильніше: насувати (піддавати) думку

Мова – не калька: словник української мови

на язиці мід, а на серці лід

Правильніше: м'яко стелить, та твердо спати; слова масні, а пироги пісні; янгольський голосок, та чортова думка

Мова – не калька: словник української мови

ми думками з вами

Правильніше: ми подумки з вами

Мова – не калька: словник української мови

мені й у голову не приходило

Правильніше: мені й на думку (на гадку) не спадало

Мова – не калька: словник української мови

мене переслідує думка

Правильніше: думка (гадка) не дає мені спокою (муляє мені, долягає мені)

Мова – не калька: словник української мови

мати на увазі кого (що)

Правильніше: мати на думці (на оці, на приміті, на прикметі) кого (що); важити на кого (на що); уважати на кого (на що); оглядатися на кого (на що); не забувати про кого (про що)

Мова – не калька: словник української мови

лихий, недобрий намір

Правильніше: вовча думка

Мова – не калька: словник української мови

кому що, а курці просо

Правильніше: голодній курці просо на думці

Мова – не калька: словник української мови

кого ви маєте у виду?

Правильніше: на кого ви думаєте?; кого ви маєте на думці (на мислі, на оці, на увазі)?

Мова – не калька: словник української мови

заспокоювати себе чим-небудь

Правильніше: тішити себе (тішитися) надією (думкою, мрією)

Мова – не калька: словник української мови

заплутати кого-небудь у думках (діях)

Правильніше: замакітрити голову (світ)

Мова – не калька: словник української мови

задня думка

Правильніше: прихована (таємна) думка

Мова – не калька: словник української мови

говорити із задньою думкою

Правильніше: говорити (казати) з потайною (з потаємною, затаєною, прихованою) думкою; говорити (казати) наздогад буряків, щоб дали капусти; закидати наздогад

Мова – не калька: словник української мови

втратити здатність логічно мислити

Правильніше: загубити думку

Мова – не калька: словник української мови

вірна думка

Правильніше: слушна (правильна) думка

Мова – не калька: словник української мови

виражати свою думку

Правильніше: висловлювати свою думку

Мова – не калька: словник української мови

без задніх думок

Правильніше: без потайних (затаєних, прихованих) думок

Мова – не калька: словник української мови

апетиту нема в кого

Правильніше: нехіть до їжі (до їди) в кого; не їсться кому; на їду не йде кому; на їду не бере кого; не береться їда кого; охоти до їди (до їжі) не має хто; не йде на ум (на думку, на душу) їда (їжа, страва) кому

Мова – не калька: словник української мови

Виділення комами вставних слів

Перевірте, чи не пропущено коми перед і після вставного слова чи речення (Правопис. §118 А) п.11).

КОМА СТАВИТЬСЯ
Для виділення вставних слів і речень, що ними бувають такі слова й словосполучення: бач, бачиш, бачте, безперечно, безсумнівно, безумовно, будь ласка, бувало, видимо, видно, відома річ, власне, головне, головним чином, далебі, до речі, звичайно, звісно, здавалось, здається, значить, зрозуміло, кажуть, коротко кажучи, либонь, мабуть, між іншим, мовляв, може, можливо, навпаки, на жаль, на мій погляд, на нашу думку, наприклад, нарешті, на щастя, немає сумніву, отже, очевидно, певна річ, певно, по-перше, по-друге, правда, проте, *однак, сказати б, справді, щоправда, як видимо, ясна річ* і деякі інші	Гірш за те їй [Юноні] не любився [Еней], Що, бачиш, в Трої народився І мамою Венеру звав (Іван Котляревський). Ну, та, звісно,* на те й ходиться біля винограду, на те й працюється, щоб мати користь (Михайло Коцюбинський).* Глина, бур'ян, — все летіло з боків униз. Карпо, однак,* виліз (Панас Мирний).* Немає сонця — І десь воно, проте,* живе і світить (Максим Рильський).* Та й скажіть мені, будь ласка,* яке там добро з тієї брехні? (Марко Вовчок).*

КОМА СТАВИТЬСЯ

Для виділення вставних слів і речень, що ними бувають такі слова й словосполучення: бач, бачиш, бачте, безперечно, безсумнівно, безумовно, будь ласка, бувало, видимо, видно, відома річ, власне, головне, головним чином, далебі, до речі, звичайно, звісно, здавалось, здається, значить, зрозуміло, кажуть, коротко кажучи, либонь, мабуть, між іншим, мовляв, може, можливо, навпаки, на жаль, на мій погляд, на нашу думку, наприклад, нарешті, на щастя, немає сумніву, отже, очевидно, певна річ, певно, по-перше, по-друге, правда, проте, однак, сказати б, справді, щоправда, як видимо, ясна річ і деякі інші

Гірш за те їй [Юноні] не любився [Еней], Що, бачиш, в Трої народився І мамою Венеру звав (Іван Котляревський).

Ну, та, звісно, на те й ходиться біля винограду, на те й працюється, щоб мати користь (Михайло Коцюбинський).

Глина, бур'ян, — все летіло з боків униз. Карпо, однак, виліз (Панас Мирний).

Немає сонця — І десь воно, проте, живе і світить (Максим Рильський).

Та й скажіть мені, будь ласка, яке там добро з тієї брехні? (Марко Вовчок).

АЛЕ:

КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ
Якщо такі слова є не вставними, а повнозначними, і виконують одну із синтаксичних ролей	Десь зник і Семен, ..кинув і жінку — не звісно, чи вдова, чи не вдова, а горюй сама на світі (Іван Микитенко). Мені здається, що вже пізно. Стало зрозуміло, що ніхто не прийде. Головне відділення нині таки працює.
Після проте, однак, коли вони є сполучниками і стоять на першому місці в головному або підрядному реченні	І земля, і вода, і повітря — все поснуло. Однак* та нічна тиша повна всякими згуками (Михайло Коцюбинський).* Руки і ноги тремтіли у неї од слабості, проте* вона уперто намагалася злізти з ліжка (Степан Васильченко).*
Вставні слова не виділяються комами, якщо вони належать до відокремлених членів речення	Дмитро, очевидно* поспішаючи, не поснідав.* Пор.: Дмитро, поспішаючи, очевидно,* не поснідав.* Надвечір, мабуть* годині о шостій, почався дощ.* Пор.: Я буду у вас сьогодні, мабуть,* увечері.*
Якщо сполучник а (рідше *але) відноситься до вставного слова, він комою не виділяється — а власне, а втім* тощо	Ти все дбаєш за мене — а головне, знаєш, чим зробити мені приємність (Михайло Коцюбинський).
Не виділяються комами такі слова: *адже, все-таки, все ж таки, наче, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні*, які не є вставними	Кажуть, нібито* ці доти тягнуться від самих Карпат аж до Чорного моря* (Олесь Гончар).

OnlineCorrector. Пунктуаційні помилки.

Спасти на думку і прийти на думку, прийти в голову

Замініть скальковану конструкцію прийти на думку, прийти в голову на стилістично правильний варіант: спасти на думку.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Що вам відразу прийшло на думку, коли ви побачили це запитання?	Що вам відразу спало на думку, коли ви побачили це запитання?

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Спадати на думку і приходити на думку, приходити в голову

Замініть скальковану конструкцію приходити на думку, приходити в голову на стилістично правильний варіант: спадати на думку.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Що вам відразу приходить на думку, коли ви побачили це запитання?	Що вам відразу спадає на думку, коли ви побачили це запитання?

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Вважати, мати думку і рахувати

Перевірте вживання дієслова рахувати, і якщо мовиться не про лічбу чи математичні операції, замініть: вважати, мати думку.

НЕПРАВИЛЬНО	ПРАВИЛЬНО
Ми рахуємо, що треба починати цю справу.	Ми вважаємо, що треба починати цю справу.

АЛЕ:

рахувати — вимовляти, називати числа в послідовному порядку; визначати кількість, суму.

Порахуйте до п'яти.

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

На (мою, твою… їхню) думку і на (мій, твій… їхній) погляд

Конструкцію на мій (твій… їхній) погляд, що вказує на чиєсь припущення, передбачення, замініть стилістично кращим варіантом: на мою (твою… їхню) думку.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
На мій погляд, краще сформувати нову комісію.	На мою думку, краще сформувати нову комісію.

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

На думку і на погляд

Конструкцію на погляд, що вказує на чиєсь припущення, передбачення, замініть стилістично кращим варіантом: на думку.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Круглий стіл на тему «Проблеми управління вітчизняними підприємствами на погляд* майбутніх фахівців».*	Круглий стіл на тему «Проблеми управління вітчизняними підприємствами на думку* майбутніх фахівців».*

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Передумова, засновок і передпосилка

Замініть нехарактерний для української мови іменник передпосилка на стилістично правильний варіант: передумова; (у логіці) засновок; думка.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Зміна інтерпретацій мови як головна передпосилка* «лінгвістичного повороту» у філософії.*	Зміна інтерпретацій мови як головна передумова* «лінгвістичного повороту» у філософії.*
У силогізмі виділяють дві передпосилки* і висновок.*	У силогізмі виділяють два засновки* і висновок.*

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Сяйнула, блиснула думка і осінило

Перебудуйте речення, замінивши скальковане дієслово осінити на стилістично кращий варіант: сяйнула, блиснула, стукнула в голову думка (кому).

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
І тут його осінило: це ж був його друг.	І тут йому сяйнула думка: це ж був його друг.

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Погляд, думка і точка зору

Замініть скалькований вислів точка зору на стилістично правильний варіант: думка, погляд.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Одним з наріжних каменів Вікіпедії є нейтральна точка зору.	Одним з наріжних каменів Вікіпедії є нейтральна думка.
Наше місто визнали найкращим європейським містом майбутнього з точки зору* рентабельності.*	Наш місто визнали найкращим європейським містом майбутнього з погляду* рентабельності.*

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

прийшло в голову

Правильніше: спало на думку

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

підозрівати, підозрювати, не спадати на думку, на думку не спадати, гадки не мати, не мати гадки, запідозрювати

Дієслова підозрівати, підозрювати (запідозрювати) означають «припускати, що хтось учинив недобре». Наприклад: «- Дорогий мій, я давно вже виріс з того віку, щоб мене в чомусь підозрівали» (Григорій Тютюнник), «Його, здається, підозрювали у зраді» (Юрій Смолич). Але в сучасному мовленні цим словам часто надають невластивого значення: «Він не підозрював того, що його «Світлана» (моточовен) уже розвила найвищу швидкість» (з газети). Тут нема кого чи чого підозрювати в чомусь, а тому треба вдаватися до інших українських висловів: гадки не мати («Не журиться Катерина і гадки не має» – Тарас Шевченко), на думку не спадати (не приходити, не спливати, не навертатися) тощо. «Учителеві й на думку не спадало, що на таке здатні його учні» (з газети).

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Підозрівати, запідозрювати, гадки не мати, на думку не спадати

Дієслова підозрівати, запідозрювати означають українською мовою «припускати вчинення злочину чи якоїсь недоброї дії»: «Підозріваю, що він — підкуплений» (І. Франко); «Пам'ятайте ж, спокійніш дивіться, щоб не запідозріли» (Марко Вовчок).
У сучасній усній і писемній мові цим дієсловам надають невластивого значення: «Він не запідозрював того, що його «Світлана»¹ вже розвила найвищу швидкість». Тут нема кого чи чого запідозрювати в чомусь, а тому треба вдаватись до інших українських висловів: гадки не мати («Не журиться Катерина і гадки не має». — Т. Шевченко), на думку не спадати («Мені й на думку не спадало, що вона вже все знає». — З живих уст).
¹ Моточовен.

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича