ДРУЗИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: два аякси; друзі-нерозлийвода

Правильніше: кошель торбі не товариш

Правильніше: вірну людину пізнаєш у лиху годину

Правильніше: вони великі друзі (приятелі); вони між собою нерозмита вода; вони нерозмийвода (нерозлийвода); їх водою не розіллєш

Іменник друг належить до твердої групи II відміни і в однині відмінюється так, як іменники твердої групи. Проте в множині узвичаєно вживати не очікувану з Граматичного погляду форму други, а друзі — архаїчну форму, яка відмінюється за зразком іменників м'якої групи.
В українській художній літературі XIX ст. можна знайти багато прикладів вживання письменниками, зокрема І. Котляревським, Т. Шевченком, І. Франком, обох форм множини — друзі і други.
У Т. Шевченка в листі читаємо: «А тебе цілують други твої…». І. Франко у вірші «Каменярі» використовує форму други («...други й недруги, гнівнії та сердиті, і нас, і намір наш, і діло те кленуть»), хоча розмір і ритм вірша давали змогу поставити слово друзі. (Можливо, в цьому разі саме такий вибір стався під впливом сусіднього слова недруги).
У сучасній українській літературній мові форма други вважається ненормативною.

Правильніше: Одержала підтримку друзів

Правильніше: Давні друзі