ДРУЖНИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ | Горох — українські словники

ДРУЖНИЙ	ДРУЖНІЙ
Чуйне вухо однаково могло розібрати навіть крізь подвійні рами та товсті мури — негучний, але дружний спів (Юрій Смолич).	Всюди ради та намови його змагали до одного: до скріплення дружніх, товариських і братерських зв'язків між людьми (Іван Франко).
Коли з одного боку розлягався дружний постріл, то з другого в одповідь йому вилітав і котився по небі такий могутній грім (Михайло Коцюбинський).	Сьогодні оце ввечері, здавалося мені, ви повернулись до давнього дружнього тону, а тепер знов… (Леся Українка).
	Незабаром Макитра куйовдив чуб на дружній* голові (Степан Васильченко).*

ТИПОВА ПОМИЛКА:

Дружними були його обійми. — Дружніми були його обійми.

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Дружній і дружний

Перевірте вживання:

дружній — приязний, народжений дружбою, або той, що належить другові;

і дружний — одностайний, той, що має спільні інтереси з іншими.

ДРУЖНІЙ	ДРУЖНИЙ
Всюди ради та намови його змагали до одного: до скріплення дружніх, товариських і братерських зв'язків між людьми (Іван Франко).	Чуйне вухо однаково могло розібрати навіть крізь подвійні рами та товсті мури — негучний, але дружний спів (Юрій Смолич).
Сьогодні оце ввечері, здавалося мені, ви повернулись до давнього дружнього тону, а тепер знов… (Леся Українка).	Коли з одного боку розлягався дружний постріл, то з другого в одповідь йому вилітав і котився по небі такий могутній грім (Михайло Коцюбинський).
Незабаром Макитра куйовдив чуб на дружній* голові (Степан Васильченко).*

ТИПОВА ПОМИЛКА:

Дружніми зусиллями ми здолали проблему. — Дружними зусиллями ми здолали проблему.

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

дружний, дружній

1. Дружний – дружній
Щоб не плутати цих прикметників у вживанні, треба чітко знати, яку думку кожен із них виражає.
Дружний – пов'язаний взаємною прихильністю, згодою, довірою, відданістю; одностайний. Протилежне – розрізнений, роз'єднаний. Уживається зі словами: загін, колектив, народ, рід, сім'я, сміх, спів, весна, праця, робота, звучання, сходи озимини і т. ін. Похідне – дружно.
Дружній – приязний, приятельський, доброзичливий, дружелюбний. Протилежне – ворожий. Уживається зі словами: контакт, зв'язки, взаємини, стосунки, армія, країна, рука, усмішка, візит, жарт, погляд, тон, шарж, допомога, зустріч, критика, обстановка, порада, розмова, вітання, листування, почуття, слово, переговори тощо. Похідне – дружньо.
2. Про прикметники дружний і дружній теж писав Борис Антоненко-Давидович, наголошуючи, що через звукову подібність їх часто плутають і ставлять не там, де слід: «Дружніми зусиллями здолали ми всі перешкоди»; «Передайте мій дружний привіт усім товаришам».
Письменник пояснював, чому в цих реченнях прикметники треба поміняти місцями. Бо дружний – то одностайний, той, який має спільні інтереси з іншими: «Тут ми самі, дружною силою, можемо собі допомогти» (Іван Франко). Іноді це слово означає «широкий, нестримний: «Весна була рання, дружна» (Зінаїда Тулуб). А дружній – приязний, народжений дружбою: «Дружня розмова» (Панько Куліш).
На жаль, до таких порад мало прислуховуються. І сьогодні згадані слова часто вживають у невластивому їм значенні.

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Дружний і дружній

Через звукову подібність слів дружний і дружній їх часто плутають і ставлять не там, де слід: «Дружніми зусиллями здолали ми всі перешкоди»; «Передайте мій дружний привіт усім товаришам». Дружний — це «одностайний, той, що має спільні інтереси з іншими»: «Тут ми самі, дружною силою, можемо собі допомогти» (І. Франко); «Дружній (у називному відмінку — дружна) череді вовк не страшний» (М. Номис). Іноді це слово має значення «швидкий, нестримний»: «Весна була рання, дружна» (З. Тулуб).
Слово дружній означає «приязний, народжений дружбою»: «Дружня розмова» (П. Куліш).
Отож, у двох перших фразах треба було сказати: «Дружними зусиллями здолали», «дружній привіт».

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

Дру́жний

«Пов'язаний взаємною згодою, інтересами; одностайний» (дружний колектив). «У дружного роду — глибоке коріння, у гарної пісні — широкі крила». (З газети.) «— Народ, якщо він дружний, осилить все, — сказав Тарас. — Біда лише у тому, що ми хто в ліс, а хто по дрова!» (В. Шевчук.) «Від дружного сміху затряслися лави, підлога і вікна палацу». (М. Стельмах.)
Дружний може означати ще «швидко, без перерви». «В усіх східних областях республіки для одержання дружних сходів треба, як правило, пускати середні котки і перед сівалкою». «Весна була рання, дружна». (З газети.)

Чак Є. Д. Чи правильно ми говоримо?

уступити в дружні (товариські) відносини з ким

Правильніше: зайти в дружбу (у приязнь) з ким; заприязнитися (заприятелювати, подружитися, потоваришувати, побрататися, запанібратитися) з ким