ДОСЛІДИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Перевірте вживання:

досвід — сума відомостей, навиків, набута протягом певного часу;

і дослід — спроба, експеримент, який роблять, щоб пізнати істину або перевірити набуті відомості.

ТИПОВА ПОМИЛКА:

Я хотіла б поділитися своїм гірким дослідом.  — Я хотіла б поділитися своїм гірким досвідом.

Правильніше: проба; спроба; дослід; дослідження

В українській мові трапляються випадки плутання цих слів. Значення «сукупність знань, уміння, які здобуваються в житті, на практиці», а також «те, що вже було в житті, з чим доводилось зустрічатись» передаються словом досвід. «Багате досвідом життя лежить переді мною…» (Ю. Яновський.) «І все те, що було мовлено її устами, — це наче мовлено моїми власними устами, авжеж, це наче частка й мого життєвого досвіду, й моїх думок — про самого себе, про людей, про землю». (Є. Гуцало.) «Мій довголітній досвід перекладача дає мені, гадаю, право поділитись із товаришами деякими своїми думками і спостереженнями». (М. Рильський.)
А значення «експеримент», «відтворення якогось явища або спостереження за новим явищем у певних умовах з метою вивчення, дослідження» виражає слово дослід. «Людство дедалі більше переймається діяльною вірою в силу розуму, озброєного спеціальним прийомом діяння — дослідом». (І. Пав лов.) «У районі зробили дослід, і виявилось, що це дуже небезпечна для тварин рослина». (О. Донченко.) «Колись тут було два річища, але то вже геологічні досліди». «Досліди на тваринах показали, що видалення печінки призводить організм до втрати здатності утримувати в собі запаси води». (З журналу.)
Раніше часом замість досвід у значенні «випробуване на практиці» вживали слово дослід, як, наприклад, бачимо в Панаса Мирного: «…[Мова] жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, дослід, почування». Тепер ми сказали б — досвід.

Чи не через звукову близькість, а також через те, що іменники досвід і дослід часом мають у російській мові один відповідник — опыт, часто трапляються помилки в уживанні цих двох слів, наприклад: «Наші колгоспники набули великого досліду у вирощенні кукурудзи»; «Його цікавили всі досвіди ґрунтів, що проводилися в нашій лабораторії».
Досвід — це сума відомостей, навиків, набута протягом певного часу, дослід — це спроба, експеримент, який роблять, щоб пізнати істину або перевірити набуті відомості. Тим-то й у перших фразах треба було написати: «Наші колгоспники набули великого досвіду в вирощенні кукурудзи»; «Його цікавили всі досліди ґрунтів, що їх провадили в нашій лабораторії».
З іменником досвід мають зв'язок дієслова досвідчити, досвідчати, що означають «зазнати (зазнавати), дізнатися (дізнаватися) з власного досвіду», «потвердити (потверджувати) щось»: «(Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом» (Словник Б. Грінченка). Не слід забувати в живій мові й цих слів.