ДОПУСКАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
не допускати й думки
Правильніше:
і думки не припускати; і в голові (і в голову) [собі] не класти (не покладати)
Мова – не калька: словник української мови
припускатися, допускати, припускати
Дієслова припускатися, допускати в синонімічному значенні найчастіше сполучаються з іменниками помилка, огріх, неточність, поспішність, перекручення. При слові припускатися іменники мають форму родового відмінка: «Тепер він ясно бачить, що припустився тяжкої помилки (Олекса Гуреїв). Також припускатися поспішності, припускатися перекручень. При допускати закріпився знахідний відмінок: «Безперечно, що простодушні сент-іштванці допускали неточність» (Олесь Гончар). З родовим відмінком це дієслово може поєднуватися лише тоді, коли є заперечення: «Ні найменшої помилки ми допустить не повинні» (Олександр Левада).
Часто ставлять не там, де треба, слова допускати і припускати. Причина та ж сама: не відчувають змістової відмінності між ними. Якщо перше з них означає "дозволяти комусь брати участь у чомусь чи мати доступ кудись; примирюватися з чимось" (допускати брак), то друге – "вважати за ймовірне, можливе що-небудь" (припускати думку).
Часто ставлять не там, де треба, слова допускати і припускати. Причина та ж сама: не відчувають змістової відмінності між ними. Якщо перше з них означає "дозволяти комусь брати участь у чомусь чи мати доступ кудись; примирюватися з чимось" (допускати брак), то друге – "вважати за ймовірне, можливе що-небудь" (припускати думку).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
допускати, що
Правильніше:
припускати, що
Припустимо, що ...
Припустимо, що ...
Словник-антисуржик.
ніхто не допускав і думки
Правильніше:
нікому близько й гадки не було
Мова – не калька: словник української мови
не допускай цього
Правильніше:
не дозволяй цього
Мова – не калька: словник української мови
допускаю, що…
Правильніше:
припускаю, що…
Мова – не калька: словник української мови
Я допускаю
Правильніше:
Я припускаю