ДОПОМІГ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: як цьому [тут] раду дати (зарадити)?

Правильніше: що вже я не робив, нічого не допомогло

Правильніше: укласти в голову

Правильніше: посприяти; допомогти

Правильніше: не знає, як собі раду дати; не знає, чим і запомогтися (зарятуватися, зарадити) собі; ради собі не дасть (не прибере, не добере)

Правильніше: боже, поможи, а сам не лежи; не лежи, небоже, то й бог допоможе

Правильніше: підставити плече

Правильніше: зарадити справі

Правильніше: скинути (опустити) когось з неба на землю

Правильніше: зарадити лихові

Правильніше: підтримати кого; допомогти кому

За аналогією до російського звороту в переносному значенні идти навстречу наші засоби масової інформації вдаються до висловів: «Пішли назустріч студентам і відновили їм пільги на проїзд у залізничному транспорті»; «На комбінаті йдуть назустріч молодим спеціалістам, які прагнуть піднести ефективність виробництва». Такі словосполуки ненормативні, оскільки в українській мові вислів іти назустріч виступає в прямому значенні: «Жодна підвода не йшла назустріч, на схід» (Олесь Гончар). Отже, в наведених вище фразах цей зворот годилось би замінити дієсловами посприяти, допомогти (підмогти).

Дієслову виручати та іменникові виручка надають часом невластивого українській мові значення, наприклад: «Від продажу огірків та картоплі наш колгосп виручив багато грошей»; «Середньоденна виручка підвищилась на 50 %».
Слова виручати, виручити, виручання, виручка мають в українській мові те саме значення, що й їхні синоніми визволяти, визволити, врятувати, допомогти, визволення, порятунок, допомога, підмога, цебто — «виводити, вивести (виведення) зі скрутного чи небезпечного становища», «ставати (стати) комусь у пригоді», «позбавляти лиха, неволі», наприклад: «Друга вмієм виручать — друга будем виручать» (П. Усенко); «Вийди, доле, із води, визволь мене, серденько, із біди» (народна пісня); «Справа стала так, що треба порятувати людину» (М. Коцюбинський); «Суховій хотів знищити сад, а ми всі, школярі, кинулись на порятунок» (О. Донченко); «Не журись, у разі чого, люди прийдуть нам на допомогу» (з живих уст); «Чубенківці пішли в атаку і з'єдналися з підмогою» (Ю. Яновський).
Коли йдеться про торговельні справи, за гроші, що одержали від продажу чогось, то тут слова виручати, виручка не підходять, і треба шукати інших слів, які є в нашій художній літературі й у живому народному мовленні. Це такі слова: вторгувати, вторговані гроші, виторг. Наведемо приклади: «Вторгувала, серденько, п'ятака» (Т. Шевченко) ; «Оце три карбованці — й усі вторговані за квіти гроші» (з живих уст); «...не так тим виторгом, мабуть, як тим, що всі його горнята отак малиново гудуть» (Л. Костенко).
Отож, у перших фразах треба було сказати: «наш колгосп уторгував багато грошей», «виторг підвищився».

За аналогією до російського вислову в переносному значенні идти навстречу в наших періодичних і неперіодичних виданнях трапляються такі вислови: «Завком пішов їй назустріч: улаштував дітей у заводських яслах, а їй самій дав путівку на курорт»; «Якби правління колгоспу пішло нам назустріч, ми б самі зробили спортивний майданчик».
В українській мові вислів іти назустріч буває тільки в прямому значенні: «Жодна підвода не йшла назустріч, на схід» (О. Гончар), — а відповідно до російського идти (пойти) навстречу українською мовою треба вживати слів сприяти (посприяти), допомагати (допомогти, підмогти). Отож, у наведених вище фразах треба було написати: «Завком посприяв їй»; «Якби правління колгоспу посприяло (або допомогло, підмогло)».

Правильніше: Допомогли