ДОДЕРЖУВАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: додержувати (додержувати) слова; бути кріпким на слово

Правильніше: додержувати порядку (ладу)

Правильніше: додержувати договору (умови)

Правильніше: додержувати (пильнувати) ладу

Правильніше: додержувати (держатися, пильнувати триматися,) звичаїв (обрядів)

Часом ці дві форми, вжиті в переносному значенні, плутають. Проте розрізнити їх не так важко.
Додержувати означає «виконувати щось точно, забезпечувати наявність чогось» і вживається з додатком у родовому відмінку: додержувати чистоти, додержувати тиші, додержувати порядку. «А н н а: … Я не додержую звичаїв чесних? Коли я що ганебного вчинила?» (Леся Українка.) «Одежі з собою не брати. Сорочка, двоє шароварів — та й усе. На кожного козака пара коней, горщик саламахи й товченого проса. Додержуйте порядку. Беріть тільки зброю. Та от, панове, кажу наперед: хто в поході нап'ється — без усякого суду, як собаку, за шияку». (О. Довженко.)
Додержуватися означає «бути прихильником якихось думок, поглядів; керуватися ними в своїх діях» і теж вживається з додатком у родовому відмінку. Наприклад: додержуватися прогресивних поглядів, певної ідеї, класифікації.
Сказане вище про дієслова додержувати, додержуватися стосується тільки тих речень, де вони виступають в активному стані. У пасивному або зворотно-неперехідному стані (такі конструкції українській мові менш властиві, ніж активні) семантика дієслова додержуватися відповідає значенню дієслова додержувати («виконувати щось точно, забезпечувати наявність чогось»). У речень з цим дієсловом у зворотно-неперехідному і пасивному станах зовсім інша структура, ніж у розглянутих (слово, яке в реченні з дієсловом додержуватися, вжитому в активному стані, є додатком, у пасивному виступає в ролі підмета). Порівн.: додержуватися принципу і додержується принцип.
Інколи замість слова додержувати, коли контекст вимагає саме його, помилково вживають зворотну форму цього дієслова («додержуватися тиші», «додержуватися чистоти»); вживають також дієслово додержувати з додатком у знахідному відмінку замість родового («додержувати тишу», «додержувати чистоту».)
Останньої помилки легко уникнути, запам'ятавши, що дієслово додержувати керує додатком у родовому відмінку. Значно важче уникнути першої. Розглянемо приклад: «Імператор Костянтин незабаром повернеться до столиці й, ми надіємось, прийме княгиню руську… Проте у Великому палаці існує церемоніал, якого мусять додержуватись усі, кому випадає щастя бачити василевса». (С. Скляренко.)
Очевидно, тут слід було вжити слово додержувати, бо йдеться про те, що кожен має виконувати церемоніал, а це значення властиве саме слову додержувати.
Трапляються й неточності, коли слово додержувати вживають замість додержуватися. Наприклад: «Періодизація, якої додержували вульгарні соціологи, звичайно, спокушає своєю універсальністю…». (О. Білецький.) Тут на місці було б слово додержуватися, бо періодизацію не «виконують» — це наслідок реалізації ідей, поглядів, якими керуються прихильники певного поділу явищ на етапи.

Часом ці дієслова, яких ужито в переносному значенні, плутають. А розрізнити їх неважко.
Дотримувати (синонім додержувати) – точно, без відхилень виконувати, здійснювати що-небудь обіцяне, згадане, потрібне і т. ін. Керує воно іменником у родовому відмінку. Дотримувати (додержувати) чистоти, тиші, порядку. «На перевозі Максим гостро наказав козакам дотримувати цілковитої тиші» (Іван Ле), «Ви певні, що вони будуть додержувати присяги?» (Іван Франко).
Дотримуватися (додержуватися) – бути прихильником якихось думок, поглядів, планів тощо, керуватися ними в своїх діях. Дотримуватися передових ідей, курсу, класифікації. «Говорила вона їдко, не дотримуючись правил звичайної пристойності» (Юрій Збанацький), «Карташ дотримувався плану Максимова» (Вадим Собко).
А як відповісти на запитання, що поставлене в заголовку? Тільки так: дотримувати (додержувати) слова. «Хто не додержує свого слова, той сам себе зневажає» (прислів'я).

Правильніше: Додержувати чистоти