ДОВІРА — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
у мене повна довіра до нього
Правильніше:
я йому цілком довіряю; я маю до нього цілковите довір'я (цілковиту довіру); я на нього цілком звіряюся
Мова – не калька: словник української мови
увійти в довіру до кого
Правильніше:
здобути довір'я чиє (в кого); здобутися довіри в кого
Мова – не калька: словник української мови
втратити довіру
Правильніше:
позбутися довіри
Мова – не калька: словник української мови
це не заслуговує ніякої довіри
Правильніше:
цьому жодної віри не можна йняти
Мова – не калька: словник української мови
утратити довіру до кого (до чого)
Правильніше:
зневіритися в кому (в чому)
Мова – не калька: словник української мови
улізти в довіру
Правильніше:
закрастися в душу (в довіру)
Мова – не калька: словник української мови
той, що вкрався в довіру
Правильніше:
підшивайло
Мова – не калька: словник української мови
оправдати довіру
Правильніше:
виявитися на висоті
Мова – не калька: словник української мови
не заслуговує довіри
Правильніше:
не гідний довіри
Мова – не калька: словник української мови
не внушаючий довіри
Правильніше:
не гідний довіри; побудований на піску
Мова – не калька: словник української мови
користуватися довір'ям
Правильніше:
мати довір'я; тішитися довірою
Мова – не калька: словник української мови
завойовувати чию-небудь любов (довіру)
Правильніше:
топтати стежку (доріжку) до серця чийогось; топтати слід
Мова – не калька: словник української мови
достойний довіри
Правильніше:
віри гідний; вірогідний
Мова – не калька: словник української мови
добиватися довіри задля вигоди
Правильніше:
лізти в душу
Мова – не калька: словник української мови
дискредитація
Правильніше:
знеславлення; підрив довіри
Мова – не калька: словник української мови
втиратися в довіру
Правильніше:
лататися (підшиватися, влазити) до когось
Мова – не калька: словник української мови
внушати довіру
Правильніше:
викликати (будити, вселяти) довір'я (довіру)
Мова – не калька: словник української мови
відчувати довіру до кого
Правильніше:
йняти віру кому; мати довір'я (довіру, віру) до кого; довіряти кому
Мова – не калька: словник української мови