ДОВКОЛИШНІЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Навколишній, довколишній, навкружний і оточуючий

Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови. Замініть кальку оточуючий на один з варіантів: навколишній, довколишній, навкружний; той, що оточує; присутні, близькі, прибічники; (світ) довкілля; (люди) оточення.

НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
Оточуючий світ здавався дівчині прекрасним. Навколишній світ здавався дівчині прекрасним.
Усі оточуючі дивилися на мене. Усі присутні дивилися на мене.
Це негативно впливає на оточуюче середовище. Це негативно впливає на довкілля.
Ми сподіваємося на допомогу оточуючих. Ми сподіваємося на допомогу близьких.
Він розраховував на оточуючих. Він розраховував на своїх прибічників.
Він втомився від усього оточуючого. Він втомився від усього, що його оточувало.
Він мав постійний конфлікт з оточуючими. Він мав постійний конфлікт з оточенням.

оточуюче середовище

Правильніше: довкілля; навколишнє (довколишнє) середовище
Мова – не калька: словник української мови

навколишнє, а не оточуюче середовище

Середовище, що нас оточує, незрідка називають оточуюче. Але так казати і писати не можна. По-українському це довкілля, або довколишнє, навколишнє середовище. «Проблема охорони довкілля в Україні особливо гостро постала після чорнобильської трагедії» (з газети), «Зміни в кліматі призвели до помітних змін навколишнього природного середовища» (з журналу).
Словосполучення навколишнє оточення, яке іноді трапляється, також хибне. Отож маємо вживати навколишні (довколишні) люди, села, будинки, звуки, навколишня дійсність. У формі середнього роду, поєднуючись із займенником все, слово навколишнє виступає як іменник. «І ще пам'ятаю: був гарний літній день, і все навколишнє здавалось прекрасним». (Олександр Довженко). Причому цей іменник стосується всього, крім людей. А для позначення їх застосовують інший іменник – оточення.
«Директор та його оточення були налаштовані агресивно проти реформаторів» (з газети).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)