ДОВГА — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: довга пісня

Правильніше: Довга палиця

Правильніше: мати довгий язик (довгого язика)

Правильніше: по довгому шуканню

Правильніше: по довгім чеканні

Правильніше: мати довгий язик (довгого язика)

Правильніше: зволікати; відсувати (відкладати, пускати) на безрік (безвік, надовго); відкладати на миколи (до грецьких календ, на турецький великдень); відкладати в довгу шухляду

Правильніше: з довгою рукою ходити; старцювати; жебрати

Правильніше: довший час

Правильніше: з першого слова

Правильніше: крадій; хапкий на руку; з довгими руками

Правильніше: довгий як вік

Правильніше: нанизати довгу нитку лиха

Правильніше: злодіювати, злодіячити; красти; довгі руки мати

Правильніше: мати довгі руки

Правильніше: вік не вилами перепхати; на віку як на довгій ниві: і кукіль, і пшениця; вік звікувати – не в гостях побувати (не пальцем перекивати); вік прожити – не дощову годину пересидіти; світ великий, та слизькі дороги; життя прожити – не яблука вкусити

Правильніше: чималий час; чимала година; чимало часу

Правильніше: мати довгий язик

Правильніше: шукати легкого хліба

Правильніше: на віку, як на довгій ниві

Правильніше: покласти в довгу шухляду

Правильніше: довгий карбованець

Правильніше: мати довгі руки

Правильніше: має довгий язик

Прикметник довгий дуже часто виступає в сполученні зі словами, що є мірою часу: століття, рік, день, ніч, година, хвилина. «В огні пожару світового минали ночі, довгі дні». (В. Сосюра.) «Враз, наче змовившись, Хома і Маковей метають одночасно. Там! Але ще минають нестерпно довгі секунди, мовби затримуючись на межі життя і смерті, доки під жирним задимленим черевом машини нарешті б'є громовий вибух». «Брели кудись навмання, аж доки в степу наполохала їх скіфська баба, що несподівано виринула з темряви, бовваніючи на невисокій, за довгі віки дощами розмитій могилі». (О. Гончар.) У Лесі Українки:

Вже ж минуло з того часу
Аж три довгі роки,
Як втопилась дівчинонька
У річці глибокій.

Слово довгий може поєднуватися також зі словами час, період та ін. Наприклад: «Ні одного слова не зірвалося ні в кого за довгий час ждання, — кожен, похнюпившись, стояв і мовчав». (Панас Мирний.) Довгий сполучається також зі словами, що позначають абстрактні поняття. «Я дуже втомився, ведучи довгу розмову». (Ю. Яновський.) «Ступив на прибитий пилюкою спориш — і напружено завмер, боячись упасти, бо ломило поперек від довгого непорушного сидіння за баранкою…» (Є. Гуцало.)
Щоб уникнути одноманітності, прикметник довгий інколи можна замінити синонімом. У поєднанні зі словами час, період, строк його варто чергувати із словом тривалий: тривалий час, тривалий період.
Та найчастіше слово тривалий поєднується зі словами, що позначають абстрактні поняття. «В а т у т і н: …Пишіть: боротьба буде важка, завзята, тривала. Братимемо Київ через Букрин. Кістками ляжемо, а прокладемо шлях на Київ». (Л. Дмитерко.) «Душа міста, чим вона снить? Коли відкривається? Чи не в отаке надвечір'я, коли мерехтить, попеліє далеч, чи світлого літнього ранку, коли ти після тривалої розлуки під'їздиш до цього міста, і враз виникне перед тобою за Дніпром, на потойбічних висотах щось майже фантастичне, не суворе, кіптяве, чорне й гуркітливе, а якесь місто-міраж, місто ніжності постане у тихих вранішніх серпанках?» «Шура зітхнула. — Женю, — сказала йому після тривалої паузи, — ви… справжній друг». (З творів О. Гончара.)
«Знову настала тривала мовчанка». (В. Собко.) «Відкриття препаратів тривалої дії дає нові захоплюючі перспективи не тільки для лікування, а й для запобігання багатьом захворюванням». (З журналу.) «У гігієнічному відношенні важливо також нормувати в часі працю дітей та підлітків, пов'язану з тривалим напруженням очей». (З журналу.)
Проте хоч довгий і тривалий — синоніми, останнє слово ніколи не утворює сполучення зі словами, що означають міру часу; не можна сказати «тривалі століття», «тривалі години» і т. ін. Взагалі слово тривалий має вужчу сферу вживання, на ньому лежить відбиток книжності.
У сполученні зі словами, що є мірою часу, прикметник довгий нерідко можна замінити прислівником багато, трохи змінивши речення («Довгі роки віспа була бичем народів світу, і тільки в 1796 р. англійський сільський лікар Дженнер зробив вакцинацію, давши людству зброю проти страшної хвороби» — «Багато років віспа була…»). Найбільш доречно вживати прикметник довгий зі словами століття, рік, година, хвилина, коли треба передати, що цей час тривалий не стільки в абсолютному розумінні, скільки видається таким за певних обставин (напруження, хвилювання, занепокоєння та ін.). Наприклад:

Ця мить була, як довгі роки,
що в серці грозяно сплелись…
Я увійшов. Цілунки, сльози.
Немов з туману довгих літ
я їм приніс крізь чорні грози
жаданий і чудесний світ.
(В. Сосюра.)

«Довгі століття стогнала Африка під ярмом колоніалізму». «Довгі хвилини чекання, і нарешті стало відомо, що операція скінчилася благополучно, життя людини врятовано».

Хоч ці прикметники й синонімічні, другий із них ніколи не утворює сполучення зі словами, що виражають міру часу. Не можна сказати тривалі століття, тривалий рік, тривала ніч, тривалі години тощо. Тут доречна лексема довгий. Найбільш виправданим є вживання її, коли треба передати, що цей час тривалий не стільки в абсолютному розумінні, скільки видається таким унаслідок небезпечних обставин, несприятливих умов життя чи негативних явищ, емоцій (напруження, хвилювання, занепокоєння). «Довгі століття стогнала Африка під ярмом колоніалізму» (з газети), «Враз, наче змовившись, Хома і Маковей метають одночасно. Там! Але ще минають нестерпно довгі секунди, мовби затримуючись на межі життя і смерті, доки під жирним задимленим черевом машини нарешті б'є громовий вибух» (Олесь Гончар).
Довгий також сполучається з іменниками, що мають часове значення (час, період, строк). «Ні одного слова не зірвалося ні в кого за довгий час ждання – кожен похнюпившись стояв і мовчав» (Панас Мирний). У такому разі цей прикметник можна чергувати з тривалий: тривалий час, тривалий період, тривалі строки.
Довгий і тривалий часто виступають зі словами, що позначають абстрактні поняття. «Я дуже втомився, ведучи довгу розмову» (Юрій Яновський), «Ватутін. Пишіть: боротьба буде важка, завзята, тривала. Братимемо Київ через Букрин. Кістками ляжемо, а прокладемо шлях на Київ» (Любомир Дмитерко).

Правильніше: Упродовж багатьох років працювали

Правильніше: Протягом тривалого часу грабували